Inget hopp - Raubtier

Vem hade anat det här?

Det kunde ej ske

En dag prövades vår sfär

Med mer än den mäktade med

Att oljepriserna steg

Visste vi om

Med folkets ledare teg

När kriget kom

Vi krälar som trälar, kriget tog våra själar

Vi blöder, som bröder, vi ser hur marken glöder

Vi lever I förtvivlans makt och gudarna har övergivit oss

Vi drivs utav desperationen, snart för trötta för att slåss

Kampen för att blotta livet tvingar oss intill vansinnets kant

Hör skriet från en svartbränd vildmark, ropen från ruinens brant

När vätebomberna föll

Brann marken röd

Tills fronten ej längre höll

Då kom vår död

En ynka samling av män

Kvinnor och barn

Kämpar för framtiden än

Mot dödens kvarn

Vi krälar som trälar, kriget tog våra själar

Vi blöder, som bröder, vi ser hur marken glöder

Vi dväljs I evigt mörker onda krafter har belägrat våran tid

Här är allt mänskligt liv förverkat här finns endast kamp och strid

Den nukleära vinden slitet köttet från ännu en kropp

Här finns ingenting att be för ingen framtid inget hopp

Vi krälar som trälar, kriget tog våra själar

Vi blöder, som bröder, vi ser hur marken glöder

Vi lever I förtvivlans makt och gudarna har övergivit oss

Vi drivs utav desperationen, snart för trötta för att slåss

Kampen för att blotta livet tvingar oss intill vansinnets kant

Hör skriet från en svartbränd vildmark, ropen från ruinens brant

Vi dväljs I evigt mörker onda krafter har belägrat våran tid

Här är allt mänskligt liv förverkat här finns endast kamp och strid

Den nukleära vinden slitet köttet från ännu en kropp

Här finns ingenting att be för ingen framtid inget hopp

Хто б про це здогадався?

Це не могло статися

Одного разу нашу сферу випробували

З більшим, ніж він міг витримати

Що ціни на нафту виросли

Ми знали про

З народним вождем тег

Коли прийшла війна

Ми повзаємо, як раби, війна забрала наші душі

Стікаємо кров’ю, як брати, бачимо, як світиться земля

Ми живемо у владі відчаю, і боги покинули нас

Нами керує відчай, скоро надто втомлені, щоб битися

Боротьба за голе життя ставить нас на межу божевілля

Чути крик з чорно-спаленої пустелі, крики з урвища руїни

Коли впали водневі бомби

Земля горіла червоним

Поки фронт уже не тримав

Потім настала наша смерть

Жалюгідна колекція чоловіків

Жінки та діти

Все ще бореться за майбутнє

Назустріч млину смерті

Ми повзаємо, як раби, війна забрала наші душі

Стікаємо кров’ю, як брати, бачимо, як світиться земля

Ми живемо У вічній темряві, злі сили обложили наш час

Тут конфісковано все людське життя, тут тільки боротьба і бій

Ядерний вітер зірвав плоть з іншого тіла

Тут немає про що молитися, бо немає майбутнього, немає надії

Ми повзаємо, як раби, війна забрала наші душі

Стікаємо кров’ю, як брати, бачимо, як світиться земля

Ми живемо у владі відчаю, і боги покинули нас

Нами керує відчай, скоро надто втомлені, щоб битися

Боротьба за голе життя ставить нас на межу божевілля

Чути крик з чорно-спаленої пустелі, крики з урвища руїни

Ми живемо У вічній темряві, злі сили обложили наш час

Тут конфісковано все людське життя, тут тільки боротьба і бій

Ядерний вітер зірвав плоть з іншого тіла

Тут немає про що молитися, бо немає майбутнього, немає надії