Hymn - Raubtier

Ingenting är evigt och ingenting är vunnet i hemmets härd

Ingenting är givet till den som ej något ger

Ingen ära dväljs under pläden som gömmer ett rostigt svärd

Meningen med livet är kampen om något mer

Finns det blott heder, så finns det nog hopp

Än flyger örnen vid klipphällens topp

Än flyger pilen och äran med den

Än finns det barska och frostbitna män

Vita vidder väntar på den som är redo att trotsa dem

Stora sjöfall bidar blott tid för en överman

Hårda strider hindrar den väg som en dag skola leda hem

Tyn än finnas de som ha viljan, och de som kan

Finns det blott heder, så finns det nog hopp

Än flyger örnen vid klipphällens topp

Än flyger pilen och äran med den

Än finns det barska och frostbitna män

Hornet emot skyn

Äran i din syn

Det är tid att korsa haven

Fatta strängen, greppa staven

Man får vila ut i graven

I en svart och frusen grop

Vinden river, havet svallar

Hör hur efterlivet kallar

Över benknotor och skallar

Emot nordan, bit ihop

Ніщо не вічне і ніщо не виграється в оселі дому

Нічого не дається тому, хто нічого не дає

Під ковдрою, що ховає іржавий меч, не живе слава

Сенс життя – це боротьба за щось більше

Якщо є тільки честь, то, мабуть, є надія

Орел все ще літає на вершині скелі

З нею й досі летять стріла й слава

Є ще жорсткі й обморожені чоловіки

Білі простори чекають тих, хто готовий їм кинути виклик

Великі водоспади шукають час лише для вищого

Запеклі бої перешкоджають шляху, який колись приведе додому

Худіші за тих, у кого є воля і тих, хто може

Якщо є тільки честь, то, мабуть, є надія

Орел все ще літає на вершині скелі

З нею й досі летять стріла й слава

Є ще жорсткі й обморожені чоловіки

Ріг проти неба

Слава в твоїх очах

Настав час перетнути океани

Візьміться за струну, візьміться за вудилище

Треба спочивати в могилі

У чорній і мерзлій ямі

Вітер рве, море хвилює

Почуй, що кличе потойбічне життя

Над кістковими вузликами та черепами

На північ, покусали разом