En hjältes väg - Raubtier

Se och beskåda hur fanornas prakt i facklornas flammande ljus

Får hjärtan att brinna och slå i takt i kamplust mjödstänk och rus

Se främst ibland likar en gudars son en ättling av snöstorm och frost

Förlikad med ödet att ha livet till låns

Blott så länge eggen ej vittrar av rost

När gryningen blöder de kämpa som bröder och solen är röd liksom blod

Liksom Sigfrid på Fafners mark bland faror ofärd och svek

Håller han anden och kroppen stark uti ärnadens blodiga lek

Och var gång han kallas av krigets vind med segel mot flammande färd

Han stryker med ömhet sin kvinnas kind

Men med järnhand han greppar sitt svärd

Klingan är dragen vargtimman slagen framåt mot ära och död

I venerna svallar hans ädla blod han räds ej att offra sitt liv

Hans hjärta är fyllt utav hjältemod på väg mot en ny offensiv

För den som vill vandra i hjältars spår han gör vad han måste och kan

Han viker ej bakåt han står där han står för att få falla och dö som en man

Med blod står det skrivet att dåden i livet blir andens slutgiltiga dom

Av de fallande eklöven segerkrönt utan fruktan han tampas i strid

All den ära hans dåd har rönt skall erinras i evinnerlig tid

En hjältes väg är en snårig stig som få finner slutet utav

Den går genom blod genom eld och krig och leder till hjältarnas grav

Han ser inte bakåt han ser inte framåt han begynner sitt sista anfall

Se vanmakten faller valkyrior kaller han dräper på väg mot Valhall

En hjälte på väg mot Valhall

Подивіться і подивіться, як пишність прапорів у полум’яному світлі смолоскипів

Примушує серця горіти і битися в такт у бойовому духі бризки та сп’яніння

Дивіться в основному іноді син бога нагадує нащадка хуртовини і морозу

Змирився з долею мати життя в позику

Тільки поки край не обвітриться іржею

На світанку вони кровоточать, як брати, і сонце червоне, як кров

Як Зігфрід на землі Фафнера серед небезпек пустощів і зради

Він тримає дух і тіло міцними в кривавій грі доручення

І щоразу його кличе вітер війни з вітрилами проти палаючого плавання

Він ніжно гладить по щоці дружини

Але залізною рукою хапає меч

Лезо витягнуто вовчої години, що йшла до слави і смерті

У його жилах блине його благородна кров, він не боїться пожертвувати своїм життям

Його серце сповнене героїзмом на шляху до нового наступу

Для тих, хто хоче йти по стопах героїв, він робить те, що повинен і вміє

Він не прогинається назад, він стоїть там, де стоїть, щоб упасти і померти, як людина

Кров'ю написано, що вчинок у житті стає остаточним судом духу

З опалого дубового листя, увінчаного перемогою без страху він тампас у бою

Вся слава його подвигу запам’ятається навіки

Шлях героя — це непростий шлях, якому мало хто знайде кінець

Воно проходить кров через вогонь і війну і веде до могили героїв

Він не озирається, не дивиться вперед, він починає свою останню атаку

Подивіться, як безсилля падає валькірії, яких він називає вбивцями по дорозі до Вальхолла

Герой на шляху до Валхолла