So Sick Stories - RATKING, King Krule

Now do you see this, The way the grey controls only

The souls that go to sleep to sink and dissolve

Are set adrift, in between the concrete and the mist

Just another inner city bliss

Now do you see this, The way the grey controls only

The souls that go to sleep to sink and dissolve

I set adrift, in between the concrete and the mist

Just another inner city river bliss

Uptown, soul of American century, no dispute

Our foreign coup, Malcolm gets shoot, shot

Harlem screaming, «How come it’s you, not?»

Some other fucker at that audubon spot, got

Houdini to seedy schemey, Junkies who would easily deceive me, believe me

Monthly, must be, easy to fuck with Wik

In my ear saying «Suck this dick 'fore I get sadistic»

I’m in the corner, crying «What's this shit?»

Seems I’m either puffing that bliss or cuffs on my wrist

Yin and yang, either stinging with pain or bringing that grain

Either way yo it’s all the same thang

Thinking, Might it be worth it, life in the circle, write in my journal

My journals the, city it flows with the prettiest prose

Mixed with the gritty and gross, I pity the

Hideous shmoe, not the idiot shmucks, still giving a fuck

But I pity them so I guess I care too, prepared to

I-I-I dare to, keep trying when dying

The island be my heirloom

Now do you see this, The way the grey controls only

The souls that go to sleep to sink and dissolve

Are set adrift, in between the concrete and the mist

Just another inner city bliss

Now do you see this, The way the grey controls only

The souls that go to sleep to sink and dissolve

I set adrift, in between the concrete and the mist

Just another inner city river bliss

Marred Muts, upstream harbored us

Luck loop of lucky louie shufflin' suave struts

Wrists carved up, from center street souls

Whose scars won’t shut, no scars won’t shut!

Back in kickball they were the kids that got cut

Type to lick ya tears off, poke ya gut and such

Now who’s stuck?

And where’s my luck?

Barged baxter in bayard boom, where’s my buck?

You wouldn’t last long on Lennox, you scared to come up

But you need to be as scared of the come up

When you need to be shootin' shoats and saving the young pups

Torrid heat, time square post let it erupt

We’re bashing and barking like, dogs in the fog

Down the South, slow draws, haggard hogs

I can feel ya hunger baby, scribble and make ya starve

Taught you 'bout tatted walls, scratched and scattered scrawls

Night you like to breathe but you talk timid towards tamed with awe

And tongues rip through holes with pockets to draws

I was born in the ocean and adapted to life ashore

Take it as a simple world, world, world

Guess I’m spatting off like hell, now what the hell

All the, all the, sick stories to tell

Sittin' in ya cell thinkin' to yourself, «how'd I fail»

Well, why’d I wail?

Now do you see this, The way the grey controls only

The souls that go to sleep to sink and dissolve

Are set adrift, in between the concrete and the mist

Just another inner city bliss

Now do you see this, The way the grey controls only

The souls that go to sleep to sink and dissolve

I set adrift, in between the concrete and the mist

Just another inner city river bliss

Suave slobs, conquer, Manahatta

Wally’s on my feet, Squallies on the creep 'cross the

Street where the people that peep the nostalgia

All dat karma can come upon ya

Suave slobs, conquer, Manahatta

Wally’s on my feet, Squallies on the creep 'cross the

Street where the people that peep the nostalgia

All dat karma can come upon ya

Suave slobs, conquer, Manahatta

Wally’s on my feet, Squallies on the creep 'cross the

Street where the people that peep the nostalgia

All dat karma can come upon ya

Тепер ви бачите це, як керує лише сірий колір

Душі, які лягають спати, щоб тонути і розчинятися

Вони дрейфують між бетоном і туманом

Ще одне блаженство всередині міста

Тепер ви бачите це, як керує лише сірий колір

Душі, які лягають спати, щоб тонути і розчинятися

Я дрейфую, між бетоном і туманом

Ще одне міське річкове блаженство

Верхня частина міста, душа американського століття, без заперечень

Наш іноземний переворот, Малькольма стріляють, стріляють

Гарлем кричить: «Чому це ти?»

Якийсь інший лохун у тому місці Audubon, отримав

Гудіні до пошарпаних махінаторів, наркоманів, які легко обдурили б мене, повірте мені

Щомісяця, мабуть, легко задурити з Wik

Мені на вухо: «Смокни цей член, поки я не стану садистом»

Я в кутку і плачу: «Що це за лайно?»

Здається, я або пихаю це блаженство, або манжети на зап’ясті

Інь і Ян, або щипає від болю, або приносить це зерно

У будь-якому випадку все одно

Думаючи, може це варте того, життя в колі, напишіть у мій щоденник

Мої журнали, місто, воно тече найкрасивішою прозою

Змішане з грубим і грубим, мені шкода

Огидна шмо, а не ідіотська шмока, все ще бісить

Але мені їх шкода, тому я, мабуть, теж дбаю, готовий до цього

Я-я-я наважуся, продовжуй намагатися, коли вмираю

Острів стане моєю реліквією

Тепер ви бачите це, як керує лише сірий колір

Душі, які лягають спати, щоб тонути і розчинятися

Вони дрейфують між бетоном і туманом

Ще одне блаженство всередині міста

Тепер ви бачите це, як керує лише сірий колір

Душі, які лягають спати, щоб тонути і розчинятися

Я дрейфую, між бетоном і туманом

Ще одне міське річкове блаженство

Марред Мутс, вище за течією притулив нас

Петля удачі щасливого Луї, що грає ввічливо

Вирізані зап’ястя, від душ центральної вулиці

Чиї шрами не закриються, жодні шрами не закриються!

У кікболі вони були дітьми, яких порізали

Введіть, щоб злизати свої сльози, тикати в нутрощі тощо

Тепер хто застряг?

І де моя щастя?

Бакстер у барджі, де мій долар?

Ви не протримаєтеся довго на Ленноксі, ви боїтеся піднятися

Але ви повинні бути настільки ж налякані цього

Коли тобі потрібно відстрілюватись і рятувати маленьких цуценят

Жорстока спека, пост Таймсквер нехай вибухне

Ми б’ємося й гавкаємо, як собаки в тумані

На півдні, повільно тягне, виснажені свині

Я відчуваю твій голод, дитинко, строчу і змушую тебе голодувати

Навчив вас про пошарпані стіни, подряпані та розкидані каракулі

Вночі, коли ти любиш дихати, але розмовляєш боязко, бо приручено з благоговінням

І язики проривають діри з кишенями, щоб розтягнути

Я народився в океані та адаптувався до життя на березі

Сприймайте це як простий світ, світ, світ

Здається, я виплювався, як біс, а тепер що в біса

Усі, усі, хворобливі історії, щоб розповісти

Сидячи в своїй камері, думаючи про себе: «Як я зазнав невдачі»

Ну чому я плакав?

Тепер ви бачите це, як керує лише сірий колір

Душі, які лягають спати, щоб тонути і розчинятися

Вони дрейфують між бетоном і туманом

Ще одне блаженство всередині міста

Тепер ви бачите це, як керує лише сірий колір

Душі, які лягають спати, щоб тонути і розчинятися

Я дрейфую, між бетоном і туманом

Ще одне міське річкове блаженство

Ввічливі нехлюпи, перемагай, Манахатта

Уоллі на моїх ногах, Скволлі на повзучому кросі

Вулиця, де люди, які підглядають ностальгію

Уся ця карма може спіткати вас

Ввічливі нехлюпи, перемагай, Манахатта

Уоллі на моїх ногах, Скволлі на повзучому кросі

Вулиця, де люди, які підглядають ностальгію

Уся ця карма може спіткати вас

Ввічливі нехлюпи, перемагай, Манахатта

Уоллі на моїх ногах, Скволлі на повзучому кросі

Вулиця, де люди, які підглядають ностальгію

Уся ця карма може спіткати вас