Snow-Hen of Austerlitz - Rasputina

They say not far away, In fact upon that hill

They say that there’s a little girl there still

She wasn’t raised like the other kids

Miss Lynn, the Snow Hen of Austerlitz

The mother’s blind and keeps some birds as pets

That her baby is a human she forgets

In a tiny wire pen that little girl still sits

Miss Lynn, the Snow Hen of Austerlitz

She must be ten or eleven now

I heard she’s pretty but she don’t have all her wits

She is the Snow Hen of Austerlitz

Not having really neither wings nor beak

She never learned to walk or speak

To the child, the mother never says a word

To communicate, this little girl, she chirps like a bird

All the birds around they taught the little girl their language

When she’s not understood she starts to get real angry

So she waves her hands around just like they were her wings

Hope it when she’s happy, you should hear her sing!

I’ll leave the cage door open

We’ll see how far she gets

She’s known as the Snow Hen of Austerlitz

Kept like a pet in an old hen coop

The mother didn’t beat her and she gave her food

Still pitiful no care shown but it’s

The life of the Snow Hen of Austerlitz

A skinny thing with brittle glass-like bones

Was it wind in the trees or the Snow Hen’s moans?

From pursed perch from that attic she flits

Miss Lynn, the Snow Hen of Austerlitz

She must be ten or eleven now

I heard she’s pretty but she don’t have all her wits

She is the Snow Hen of Austerlitz

I’ll leave the cage door open

We’ll see how far she gets

She’s known as the Snow Hen of Austerlitz

She must be ten or eleven now

I heard she’s pretty but she don’t have all her wits

She is the Snow Hen of Austerlitz

I’ll leave the cage door open

We’ll see how far she gets

She’s known as the Snow Hen of Austerlitz

Кажуть, недалеко, Насправді на тому пагорбі

Кажуть, що там ще є маленька дівчинка

Її виховували не так, як інших дітей

Міс Лінн, снігова курка Аустерліца

Мама сліпа і тримає деяких птахів як домашніх тварин

Про те, що її дитина — людина, вона забуває

У крихітній дротяній ручці ця маленька дівчинка все ще сидить

Міс Лінн, снігова курка Аустерліца

Зараз їй має бути десять чи одинадцять

Я чула, що вона гарна, але в неї не все розумно

Вона Снігова курка Аустерліца

Не маючи насправді ні крил, ні дзьоба

Вона так і не навчилася ходити чи говорити

Мати ніколи не говорить дитині жодного слова

Щоб спілкуватися, ця дівчинка цвірінькає, як птах

Усі птахи навколо навчили дівчинку своїй мові

Коли її не розуміють, вона починає дуже злитися

Тож вона махає руками, наче це були її крила

Сподіваюся, коли вона щаслива, ви почуєте, як вона співає!

Я залишу двері клітки відкритими

Побачимо, як далеко вона зайде

Вона відома як Снігова курка Аустерліца

Тримався, як домашня тварина, у старому курнику

Мати не била її і дала їй їсти

Як і раніше, шкода, що ніякої турботи не виявлено, але це так

Життя Снігової курки Аустерліца

Худий предмет із крихкими скляними кістками

Це був вітер на деревах чи стогін Снігової курки?

З підкутого окуня з того горища вона літає

Міс Лінн, снігова курка Аустерліца

Зараз їй має бути десять чи одинадцять

Я чула, що вона гарна, але в неї не все розумно

Вона Снігова курка Аустерліца

Я залишу двері клітки відкритими

Побачимо, як далеко вона зайде

Вона відома як Снігова курка Аустерліца

Зараз їй має бути десять чи одинадцять

Я чула, що вона гарна, але в неї не все розумно

Вона Снігова курка Аустерліца

Я залишу двері клітки відкритими

Побачимо, як далеко вона зайде

Вона відома як Снігова курка Аустерліца