Пускай по венам соль - Ramil'

Пускай по венам соль.

Смотри, кто-то зажёг —

А я, вдыхаю по ночам, опять белый тут порошок.

Нет, нет — я не дурачок, от жизни беру своё;

А на мобилу набирает снова всякое сучьё!

Давай прощаться, прошу.

С тобой не от счастья дышу.

Не надо слёз на глаза, ты уходи и не сдавай назад.

Сегодня лишь огни, сегодня не вдвоём — но завтра,

Снова мы проснёмся вместе.

Б**дь, может быть это сон?

Уносит с головой, нет места для снов.

Снова мы с тобой будто бы в унисон за горизонт.

Сколько ночей тебе подарил, но ты подавись, ими подавись!

Ты такая же, как и все — но не плачь, смирись;

Не плачь, смирись.

Пускай по венам соль.

Смотри, кто-то зажёг —

А я, вдыхаю по ночам, опять белый тут порошок.

Нет, нет — я не дурачок, от жизни беру своё;

А на мобилу набирает снова всякое сучьё!

Пускай по венам соль.

Смотри, кто-то зажёг —

А я, вдыхаю по ночам, опять белый тут порошок.

Нет, нет — я не дурачок, от жизни беру своё;

А на мобилу набирает снова всякое сучьё!

За окном падал снег.

Вся жизнь, как по пи**е.

Стихами делали мотив, а я, опять х*й пойми где.

Внутри меня не ты.

Останься позади,

А я, свой так пишу сценарий, и там заголовок «Дым».

Очнись!

Я в хлам, закатанный будто бы за кадрами

Вниз по подвалам вкатанный делать, что хотел так-то, б**дь.

И не говори о любви, в белках мой алый закат.

Я покажу фокус тебе, как исчезать на глазах.

Прошу, не усмири мой пыл.

Прошу, не оставляй мой бой.

Я так хочу остаться молодым.

Я так хочу не говорить «Постой».

Пускай по венам соль.

Смотри, кто-то зажёг —

А я, вдыхаю по ночам, опять белый тут порошок.

Нет, нет — я не дурачок, от жизни беру своё;

А на мобилу набирает снова всякое сучьё!

Пускай по венам соль.

Смотри, кто-то зажёг —

А я, вдыхаю по ночам, опять белый тут порошок.

Нет, нет — я не дурачок, от жизни беру своё;

А на мобилу набирает снова всякое сучьё!

Нехай по венах сіль.

Дивись, хтось запалив

А я, вдихаю ночами, знову білий тут порошок.

Ні, ні - я не дурник, від життя беру своє;

А на мобілі знову набирає всяке сучча!

Давай прощатись, прошу.

З тобою не від щастя дихаю.

Не треба сліз на очі, ти йди і не здавай назад.

Сьогодні лише вогні, сьогодні не вдвох - але завтра,

Знову ми прокинемося разом.

Б**дь, може бути це сон?

Забирає з головою, немає місця для снів.

Знову ми з тобою ніби в унісон за обрій.

Скільки ночей тобі подарував, але ти подавись, ними подавись!

Ти така сама, як і всі — але не плач, змирись;

Не плач, змирись.

Нехай по венах сіль.

Дивись, хтось запалив

А я, вдихаю ночами, знову білий тут порошок.

Ні, ні - я не дурник, від життя беру своє;

А на мобілі знову набирає всяке сучча!

Нехай по венах сіль.

Дивись, хтось запалив

А я, вдихаю ночами, знову білий тут порошок.

Ні, ні - я не дурник, від життя беру своє;

А на мобілі знову набирає всяке сучча!

За вікном падав сніг.

Все життя, як за пі**є.

Віршами робили мотив, а я, знову х*й зрозумій де.

Усередині мене не ти.

Залишся позаду,

А я свій так пишу сценарій і там заголовок «Дим».

Прокинься!

Я в мотлох, закочений ніби за кадрами

Вниз по підвалах вкатаний робити, що хотів, б**дь.

І не говори про кохання, у білках мій червоний захід сонця.

Я покажу тобі фокус, як зникати на очах.

Прошу, не втихомири мій запал.

Прошу, не лишай мій бій.

Я так хочу лишитися молодим.

Я так хочу не казати «Стривай».

Нехай по венах сіль.

Дивись, хтось запалив

А я, вдихаю ночами, знову білий тут порошок.

Ні, ні - я не дурник, від життя беру своє;

А на мобілі знову набирає всяке сучча!

Нехай по венах сіль.

Дивись, хтось запалив

А я, вдихаю ночами, знову білий тут порошок.

Ні, ні - я не дурник, від життя беру своє;

А на мобілі знову набирає всяке сучча!