Cielava - Viktors Lapčenoks, Раймонд Паулс

Savu meiteni es saucu par cielavu

Jo viņai bija spārni

Vismaz man tā likās

Bet tad…

Rīt viņa nāks

Es naivi savam slieksnim meloju

Rīt viņa nāks

Bet atbild slieksnis auksts

Vējš viņu sauks

Vējš viņas gaišu vārdu nesīs

Un jumtos putni teiks

Cik viegli spārni tai

Smejošai, skrejošai cielavai

Sauc saukdams mājās cielavu

Vēl kamēr vakars, saule spīd

Bet vēji atbild

Akmenī, slēp savas acis akmenī

Kāds dīvains laiks

Es naktī saku savai pilsētai

Birst zemes miers

Bet mana roka salst

Un vēji nes

Man acīs vakardienas pelnus

Kāds dīvains mierīgs laiks

Uz mūžiem pieder tai

Smejošai, skrejošai cielavai

Sauc saukdams mājās cielavu

Vēl kamēr vakars, saule spīd

Bet vēji atbild

Akmenī, slēp savas acis akmenī

Savu meiteni es saucu par cielavu

Jo viņai bija spārni

Vismaz man tā likās

Bet tie ar spārniem

Tie dzīvo ļoti ātri

Я називаю свою дівчину стервою

Бо в неї були крила

Принаймні я так думав

Але з іншого боку…

Вона прийде завтра

Я наївно лежу на порозі

Вона прийде завтра

Але відповідний поріг холодний

Покличе його вітер

Вітер принесе їй світле слово

І скажуть птахи на дахах

Як це легко крила

Сміються, біжать білки

Викликали домашнього збирача

Поки ще світить вечір

Але вітри відповідають

В камінь, сховай очі в камінь

Який дивний час

Я розповідаю своєму місту вночі

Мир землі падає

Але моя рука мерзне

І вітри приносять

В моїх очах вчорашній попіл

Який дивний тихий час

Воно належить йому назавжди

Сміються, біжать білки

Викликали домашнього збирача

Поки ще світить вечір

Але вітри відповідають

В камінь, сховай очі в камінь

Я називаю свою дівчину стервою

Бо в неї були крила

Принаймні я так думав

Але ті з крилами

Вони живуть дуже швидко