Balts Sniedziņš Snieg Uz Skujiņām - Раймонд Паулс, Zigfrīds Muktupāvels

Balts sniedziņš snieg uz skujiņām

Un maigi dziedot pulksten’s skan;

Mirdz šur tur ciemos ugunis

Un sirds tā laimīgi pukst man

Man ir, it kā kad paceltos

Gars augstumos, kur debess telts

Ir pulcējusi eņģeļus

Kur āres spīd kā spožais zelts

Es saprotu, es sajūtu

Ka šeit uz zemes spodrība

Tas augstākais, ko mums var dot

Un skaidram būt ir godība

Ai, māmiņa, tik laba tu

Tu mani baltu mazgāji

No acīm skūpstot asaras

Man svētku drānas uztērpi

Ai, māmiņa, vai mūžīgi

Es varēšu tāds skaidrs būt

Jeb vai būs likten’s nolēmis

Man citādam virs zemes kļūt?

Balts sniedziņš snieg uz skujiņām

Un maigi dziedot pulksten’s skan;

Mirdz šur tur ciemos ugunis

Un sirds pukst aplaimota man

Білий снігоступ на голках

І ніжний спів звуків годинника;

Тут і там світять вогні

І моє серце б’ється радісно за мене

Я відчуваю, що встаю

Дух у висотах, де небесний намет

Зібрав ангелів

Де зовні сяє, як блискуче золото

Я розумію, відчуваю

Щоб тут на землі сяяло

Це найвище, що ви можете нам дати

І щоб бути зрозумілим, це слава

Ой, мамо, ти така добра

Ти омив мене білим

Сльози цілують її очі

У мене є святковий одяг

О, мамо, чи назавжди

Я зможу бути таким ясним

Або вирішується доля

Чи повинен я стати іншим на землі?

Білий снігоступ на голках

І ніжний спів звуків годинника;

Тут і там світять вогні

І б’ється серце мене благословило