Aiz loga vasara - Andris Bērziņš, Раймонд Паулс

Aiz loga vasara, bet tu arvien vēl mājās

Pie galda raksti ziemai vēstules

Un visa pasaule zied tavās gaišās acīs

Un gan jau kaut kur esmu arī es

Zied baltas ābeles, bet tev par to vienalga

Mirdz tev uz galda zeltīts augļu trauks

Bet dīvānā sēž pelēks lauku kaķis

Tavs vienīgais un uzticamais draugs

Aiz loga vasara, bet tu arvien vēl mājās

Tāds bezgalīgi melanholisks rīts

Un tas, kas notiks jau tūlīt, vai pēc mirkļa

Arvien, arvien vēl biezā miglā tīts

Es esmu tepat vien, starp tavu logu rūtīm

Tas saules stariņš, tikai paskaties…

Un sajutīsi, kā caur tavām krūtīm

Simt tūkstoš taureņu uz gaismu skries

Aiz loga vasara, bet tu arvien vēl mājās

Pie galda raksti ziemai vēstules

Un tā vakardiena, kas tavās acīs

Tā diena, kurā esmu arī es

За вікном літо, а ти все ще вдома

Пиши листи на зиму за столом

І весь світ розквітає в твоїх світлих очах

А я десь

Цвітуть білі яблука, а тобі байдуже

Позолочена миска з фруктами на вашому столі сяє

Але на дивані сидить сірий сільський кіт

Ваш єдиний і надійний друг

За вікном літо, а ти все ще вдома

Такий нескінченно меланхолійний ранок

І що буде зараз чи через мить

Все частіше, ще в густому тумані

Я тут, між твоїми вікнами

Цей сонячний промінь, тільки подивися...

І почуватимешся, як через груди

Сто тисяч метеликів побіжить на світло

За вікном літо, а ти все ще вдома

Пиши листи на зиму за столом

І це вчора в твоїх очах

День я