Потрошитель - Radio Tapok

Я выхожу лишь темной ночью

Мой голод манит аромат

Я знаю, ты сегодня хочешь

Отдаться мне, я чую сладкий смрад

Ты так грязна и так прекрасна

И снова продаешь себя

Людей избавлю от соблазна

Твои останки погребя

В твоих венах стынет кровь

Я прошу, солги мне вновь

Грязной ложью отрави

И усни в своей крови

Ты словно в паутине муха

Порочна, как и моя мать

Что, как и ты, подохла шлюхой

Окропив кровью всю кровать

В твоих венах стынет кровь

Я прошу, солги мне вновь

Грязной ложью отрави

И усни в своей крови

В твоих венах стынет кровь

Я прошу, солги мне вновь

Лги, что это все любя

Пока я душу тебя

Ты так похожа на нее

Запретный плод, что весь гниет

Словно заблудший мотылек

Что я с собою уволок!

Я виходжу лише темною ніччю

Мій голод манить аромат

Я знаю, ти сьогодні хочеш

Віддатись мені, я чую солодкий сморід

Ти так брудна і така прекрасна

І знову продаєш себе

Людей позбавлю спокуси

Твої останки погребаючи

У твоїх венах холоне кров

Я прошу, збреши мені знову

Брудною брехнею отруї

І засни у своїй крові

Ти ніби в павутинні муха

Порочна, як і моя мати

Що, як і ти, здохла повією

Окропивши кров'ю все ліжко

У твоїх венах холоне кров

Я прошу, збреши мені знову

Брудною брехнею отруї

І засни у своїй крові

У твоїх венах холоне кров

Я прошу, збреши мені знову

Брехні, що це все люблячи

Поки що я душу тебе

Ти так схожа на неї

Заборонений плід, що весь гниє

Немов заблудлий метелик

Що я з собою тягнув!