Последняя песня - Radio Tapok

Я не уверен в том, что мне хочется спать

Я не уверен в том, что тьма - есть ночь

Мы не умеем просто сидеть и ждать

Мы не умеем просто уйти прочь

Пальцы скользят по рядам заржавевших струн

Губы читают толпе онемевших тел

Каждому смутному времени свой колдун

Каждой строке этой песни свой пробел

Нас согревало пламя упавшей звезды

Мы умывались в руслах иссохших рек

Нам открывали при виде капель зонты

Мы открывали рты, когда падал снег

Пальцы скользят по рядам заржавевших струн

Губы читают толпе онемевших тел

Каждому смутному времени свой колдун

Каждой строке этой песни свой пробел

Пальцы скользят по рядам заржавевших струн

Губы читают толпе онемевших тел

Каждому смутному времени свой колдун

Каждой строке этой песни свой пробел

Я не впевнений, що мені хочеться спати

Я не впевнений у тому, що пітьма – є ніч

Ми не вміємо просто сидіти та чекати

Ми не вміємо просто піти геть

Пальці ковзають по рядах заржавілих струн

Губи читають натовпу онімілих тіл

Кожному смутному часу свій чаклун

Кожному рядку цієї пісні свою прогалину

Нас зігрівало полум'я зірки, що впала

Ми вмивалися в руслах висохлих річок

Нам відкривали побачивши крапель парасольки

Ми відкривали роти, коли падав сніг

Пальці ковзають по рядах заржавілих струн

Губи читають натовпу онімілих тіл

Кожному смутному часу свій чаклун

Кожному рядку цієї пісні свою прогалину

Пальці ковзають по рядах заржавілих струн

Губи читають натовпу онімілих тіл

Кожному смутному часу свій чаклун

Кожному рядку цієї пісні свою прогалину