Moonlight & Fireflies - Rachael Sage

Moonlight and fireflies, everything beautiful

I’d be scared of beautiful if beauty wasn’t true

So many open skies — how my head is spinning,!

Can see my own reflection in the fear of missing you

Don’t you see everything points upwards

Can this be another sign I shouldn’t be touching down

I was once the epitome of stubborn

But now I’m not sure enough to be so certain, be so certain

When will this slow volcano of ambition

Cease boiling over with endless misery

'cause being so driven has never been fulfilling

And I barely lived my life until you captured me

Don’t you see everything points upwards

Can this be another sign I shouldn’t be touching down

I was once the epitome of stubborn

But now I’m not sure enough to be so certain, be so certain

Moonlight and fireflies, hippies by the oceanside

I used to make fun of them and laugh at liberty

'Cause I knew my own heart was swinging like a pendulum

Away from what was obvious and toward some destiny

But destiny’s a foggy night and destiny’s a hotel room

And destiny’s pneumonia with both hands wrapped around your heart

And oh you found me shivering, you found me unraveling

You found me hovering above the hardest part

So fireflies and moonlight are nothing and everything

And everything and nothing is brand new to me now

'Cause I have wandered aimlessly, avoiding every victory

As though it be the death of as though it’d leave a scar

Don’t you see everything points upwards

Can this be another sign I shouldn’t be touching down

I was once the epitome of stubborn

But now I’m not sure enough to be so certain, be so certain

Місячне світло і світлячки, все прекрасно

Я б боявся прекрасного, якби краса не була правдою

Так багато відкритого неба — як у мене голова крутиться!

Я можу бачити своє власне відображення в страху сумувати за тобою

Хіба ви не бачите, що все спрямовано вгору

Чи може це бути ще одним знаком, який я не повинен торкатися

Колись я був втіленням впертості

Але зараз я недостатньо впевнений, щоб бути таким певним, бути таким певним

Коли вийде цей повільний вулкан амбіцій

Перестань кипіти нескінченним нещастям

тому що бути таким загнаним ніколи не приносило задоволення

І я ледве прожив своє життя, поки ти не захопив мене

Хіба ви не бачите, що все спрямовано вгору

Чи може це бути ще одним знаком, який я не повинен торкатися

Колись я був втіленням впертості

Але зараз я недостатньо впевнений, щоб бути таким певним, бути таким певним

Місячне світло і світлячки, хіпі на березі океану

Раніше я висміював їх і сміявся із свободи

Бо я знав, що моє власне серце гойдається, як маятник

Подалі від очевидного і до якоїсь долі

Але доля — туманна ніч, а доля — готельний номер

І запалення легенів долі з обома руками, обвитими твоє серце

І ти знайшов мене, як тремтів, ти знайшов, як я розгадався

Ви виявили, що я завис над найважчим

Тож світлячки та місячне світло — це ніщо й усе

І все і ніщо не для мені зараз

Бо я блукав безцільно, уникаючи кожної перемоги

Як хоча це смерть як хоча це залишило б шрам

Хіба ви не бачите, що все спрямовано вгору

Чи може це бути ще одним знаком, який я не повинен торкатися

Колись я був втіленням впертості

Але зараз я недостатньо впевнений, щоб бути таким певним, бути таким певним