Windigold - Pv Nova

A l’heure où point le jour

Quand rêvent les sommets

A la faveur d’un détour

Où dorment les forêts

Dans le ciel rayonne

Un appel qui résonne

Let me go

To the land of Windigold

Where the sun is low

And the stars will always glow

Let me go

Every endless night is gone

Now I know

A new place I can call home

Un soleil à l’abordage

Dans la valse de la brume

S’en va percer les nuages

Pour en sillonner l'écume

Dans la clarté du matin

D’un automne acidulé

Une rosée de satin

Sous ma plume vient couler

Quand démarre l’automne

Les montagnes entonnent

Dans le ciel qui rayonne

Un appel qui résonne

Let me go

To the land of windigold

Where the sun is low

And the stars will always glow

Let me go

Every endless night is gone

Now I know

A new place I can call home

В годину, коли світить день

Коли сняться вершини

За обхід

де сплять ліси

На небі сяє

Гучний дзвінок

відпусти

До землі Віндіголда

Де сонце низько

І зірки завжди будуть світитися

відпусти

Минула кожна нескінченна ніч

Тепер я знаю

Нове місце, яке я можу назвати домом

Наближається сонце

У вальсі туману

Іде пробивати хмари

Щоб борознити піну

У ранковому світлі

Про кислу осінь

Атласна роса

Під моїм пером протікає

Коли починається осінь

Співають гори

У сяючому небі

Гучний дзвінок

відпусти

У країну вітряного золота

Де сонце низько

І зірки завжди будуть світитися

відпусти

Минула кожна нескінченна ніч

Тепер я знаю

Нове місце, яке я можу назвати домом