Искусство - Pur:Pur

Первый Куплет:

Жизнь меня не учит.

Я — дурак.

Я наивен, как в далеком детстве.

От любви до ненависти — шаг.

Я же, рот раскрыв, стою на месте!

Прошлое стоит, как в горле ком.

Всех люблю, с кем время разлучило!

Если бы я звался кораблем.

То его давно бы затопило.

Припев:

Понять это сложно, конечно.

Поэтому слушай.

Чувствуй…

Одно лишь искусство вечно.

Одна лишь любовь — искусство.

Второй Куплет:

Но на все способен человек.

Если у него большое сердце.

Я дурак — мое вмещает всех.

Кто хоть раз коснулся его дверцы!

И с собой не справиться никак.

Я люблю в пожизненные сроки.

От любви до ненависти — шаг.

Но мои не слушаются ноги.

То стоят, а то спешат назад.

Новых по дороге подбирая.

Я — дурак, но сказочно богат.

Чувствами, не знающими края.

Припев:

Понять это сложно, конечно.

Поэтому слушай.

Чувствуй…

Одно лишь искусство вечно.

Одна лишь любовь — искусство.

Перший Куплет:

Життя мене не вчить.

Я дурень.

Я наївний, як у далекому дитинстві.

Від любові до ненависті — крок.

Я ж, рота розкривши, стою на місці!

Минуле стоїть, як у горлі ком.

Всіх люблю, з ким час розлучив!

Якщо би я звався кораблем.

То його давно би затопило.

Приспів:

Зрозуміти це складно, звісно.

Тож слухай.

Відчуй…

Одне лише мистецтво вічне.

Одне лише кохання — мистецтво.

Другий Куплет:

Але на все здатна людина.

Якщо у нього велике серце.

Я дурень моє вміщує всіх.

Хто хоч раз торкнувся його дверцят!

І з собою не впоратися ніяк.

Я люблю в довічні терміни.

Від любові до ненависті — крок.

Але мої не слухаються ноги.

То стоять, а то поспішають назад.

Нових по дорозі підбираючи.

Я — дурень, але казково багатий.

Почуттями, що не знають краю.

Приспів:

Зрозуміти це складно, звісно.

Тож слухай.

Відчуй…

Одне лише мистецтво вічне.

Одне лише кохання — мистецтво.