De grandes mesures - Psykick Lyrikah, Iris

Ecoutez moi refaire l’histoire, j’aimerais bien vous y voir

Des soirs à liste et accessoires et rêves d’autres tournures

Encore des choix qui impliqueraient l’azur

Et le bruit des cassures

Je suis le propre opposant à ma candidature

N'écoutez pas, j’ai pris de grandes mesures

Qui n’ont pas survécu grandeur nature

On se refait pas baiser sur des plans peu sûrs

Rassure des fois, sans déconner

Faudra que j’absorbe combien d’années

Pour cracher mes clôtures?

De vous à moi, refaire l’histoire, j’aimerais bien vous y voir

Des soirs, la gueule dans l’entonnoir à compter vos piqures

Aucune entaille, aucune brûlure

A tirer vos manques à courte paille

Piétiner crée l'éventail des blessures

Excusez moi, nos plaies sont sur mesures

Demain escorte les jours sans courbatures

M’attendez pas, pour exploiter l’injure au porte-voix

Jetez les dés, sans moi

J’avais passé l’pas, j’ai donné déjà

Ecoutez moi, redire et repartir comme j’ai appris à faire

Revenu des commentaires, des habitudes

Un peu bousculer les entrailles pour qu’on se sente seul à nouveau

Renaître et renouer devant ses propres flammes

M’attendez pas, continuez droit devant

Ecoutez plus les tristes de plumes qui ont trahi leur rang

Saluez-les de ma part, de celle de l’hésitant

Et de nos pluies sanglantes et que la pénitence ne prendra pas

N'écoutez plus ceux qu’on ne sait pas changer

Ceux qu’on a vu du haut de nos coeurs un peu pencher

Toutes ces visions d’ailleurs que l’on construit

Et que la vie amène rarement à l’heure choisie

Confondez pas nos chansons et leur monde

Avec nos vies et parmi elles toutes les failles que l’on rencontre

N’attendez surtout pas que l’art vous porte

N’espérez pas régler des comptes avec des notes

Ecoutez moi refaire l’histoire, j’aimerais bien vous y voir

Des soirs à liste et accessoires et rêves d’autres tournures

Encore des choix qui impliqueraient l’azur

Et le bruit des cassures

Je suis le propre opposant à ma candidature

N'écoutez pas, j’ai pris des grandes mesures

Qui n’ont pas survécu grandeur nature

On se refait pas baiser sur des plans peu sûrs

Rassure des fois, sans déconner

Faudra que j’absorbe combien d’années

Pour cracher mes clôtures?

Excusez moi…

M’attendez pas…

Jetez les dés…

Послухай, як я перекажу історію, я хотів би тебе там бачити

Перелічіть ночі та реквізит та сни інших поворотів

Більше варіантів, які б включали лазурь

І звук ламання

Я сам є противником своєї кандидатури

Не слухай, я зробив великі кроки

Який не вижив у натуральну величину

Ми більше не трахаємося на ненадійних планах

Іноді заспокоює, не пустуючи

Скільки років мені доведеться поглинати

Щоб виплюнути мої паркани?

Від вас до мене, я знову творю історію, я хотів би вас там побачити

Вечори, рот у воронці рахує твої укуси

Без порізів, без опіків

Витягнути свої недоліки з короткої соломинки

Витоптування створює ряд травм

Вибачте, наші рани зроблені на замовлення

Завтрашній день проводить без болю

Не чекайте, щоб я використовував образу в мегафон

Кинь кубики, без мене

Я зробив крок, я вже дав

Послухай мене, скажи ще раз і повернися, як я навчився

Дохід від коментарів, звичок

Трохи струсіть нутрощі, щоб ми знову відчули себе самотніми

Відродись і з’єднайся перед власним полум’ям

Не чекай мене, йди прямо вперед

Не слухайте більше сумних пір’їн, які зрадили своє звання

Вітай їх від мене, від тих, хто вагається

А наших кривавих дощів і покути не візьме

Не слухайте тих, кого не можете змінити

Ті, кого ми бачили від щирого серця, трохи хилиться

Усі ці бачення інших місць, які ми створюємо

І те, що життя рідко наближає до призначеної години

Не плутайте наші пісні та їхній світ

З нашими життями і серед них усіма вадами, які ми зустрічаємо

Перш за все, не чекайте, поки мистецтво захопить вас

Не сподівайтеся звести рахунки купюрами

Послухай, як я перекажу історію, я хотів би тебе там бачити

Перелічіть ночі та реквізит та сни інших поворотів

Більше варіантів, які б включали лазурь

І звук ламання

Я сам є противником своєї кандидатури

Не слухай, я йшов великими кроками

Який не вижив у натуральну величину

Ми більше не трахаємося на ненадійних планах

Іноді заспокоює, не пустуючи

Скільки років мені доведеться поглинати

Щоб виплюнути мої паркани?

Вибачте…

Не чекай мене...

Кинути кістки...