She Who Mars the Skin of Gods - Protest The Hero

«Kezia, my darling, please never forget

This world’s got the substance of a frozen summer silhouette,»

Said my mother through lips that were cracked with love and toil

Before she added, «the warmest of blankets is six feet of soil.»

She wore a perfume called «Pride» that smells a lot more like «Shame.»

So when she walked into the room I was sleeping, I heard her curse my father’s

name;

It was our situation, our position, our gender to blame

It was the lonely grey of my father’s eyes staring back in the mirror’s frame

It was the lonely grey of my father’s eyes staring back in the mirror’s frame

«Mother Oh Mother, I’m shaking while I write

Tonight I’ll stay awake and try to breathe away my fright.»

«Mother Oh Mother, I’m shaking while I write

Tonight I’ll stay awake and try to breathe away my fright.»

There’s a letter waiting for me, that I have yet to read

There’s a letter waiting for me, that I have yet to read

'Cause I know it’s not from you

And you’re the only one I need

You’re the only one I need

I’m tired, and I’m cold and I want to go to bed

But there’s no one here to tuck me in, so the shotgun will instead…

(I'm tired… I’m cold)

This shotgun will instead.

(I want to go to bed, I want to go to bed)

I want to…

(No one here to tuck me in)

So this shotgun will

«Кезія, моя люба, будь ласка, ніколи не забувай

Цей світ має субстанцію застиглого літнього силуету,»

— сказала моя мати потрісканими від любові й праці губами

Перш ніж вона додала, «найтепліша з ковдр — це шість футів ґрунту».

Вона носила парфум під назвою «Pride», який пахне набагато більше як «Shame».

Тож коли вона увійшла до кімнати, де я спав, я почув, як вона проклинає мого батька

ім'я;

Виною була наша ситуація, наша позиція, наша стать

Це самотні сірі очі мого тата, які дивилися назад у рамку дзеркала

Це самотні сірі очі мого тата, які дивилися назад у рамку дзеркала

«Мамо, мамо, я тремчу, поки пишу

Сьогодні вночі я не спатиму й спробую вдихнути свій страх».

«Мамо, мамо, я тремчу, поки пишу

Сьогодні вночі я не спатиму й спробую вдихнути свій страх».

Мене чекає лист, який я ще не прочитала

Мене чекає лист, який я ще не прочитала

Бо я знаю, що це не від вас

І ти єдиний, хто мені потрібен

Ти єдиний, хто мені потрібен

Я втомився, мені холодно, і я хочу лягати спати

Але тут немає нікого, хто б мене вставив, тож замість цього дробовик...

(Я втомився... Мені холодно)

Натомість буде ця рушниця.

(Я хочу лягати спати, я хочу лягати спати)

Я хочу…

(Тут немає нікого, хто б мене вставив)

Отже, ця рушниця буде