Другу - Printa

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь так, как это делал мой друг

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь

Мы отпускаем в небо лучших из людей

Я Тебя провожаю, коротко обняв

Ты улыбаешься и растворяешься в толпе

И мы уверены, что снова встретимся на днях,

Но дальше — день один и семь — в нём Ты обречен,

А мы ведь только виделись до этого дня за два

Я не заметил никого за Твоим левым плечом

Как же так случилось, мой любимый бодхисаттва?

Фантомная болезнь — это чувство горит огнём

Нет человека, абсолютно неизменно,

А всё вокруг продолжает говорить о нём

Это самое твёрдое «нет» во Вселенной

Где наш последний бой — никогда не предупредят

Будь готов, воин, или застигнут врасплох

Вдруг это последний вдох или твой последний взгляд

Вдруг там что-то важное и срочно вызовет Бог?

Много мыслей в голове — нужных и правильных фраз

И там, где Ты сейчас, Я уверен, бесконечный рай,

Но если бы Я мог поговорить с Тобой последний раз

Я бы все равно попросил: «Не умирай»

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь так, как это делал мой друг

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь

Знаю, как уходят в плаванье друзья лучшие:

Капли возвращаются в моря, покидая лужи

Там, где мы бросали якоря — не достать до дна

Там, где звёзды не горят — нам виднелась не одна

Там, где звёзды не горят — поле из страха и лжи

Рубежи миров скрыты, путь неизведан,

Но для меня на этом пути Ты остаёшься жив

Навсегда разогнав тьму и став светом

В лице так ясно, глаза горят, мысли чисты

Улыбка, без которой Тебя не помню теперь

Рецепты счастья, уроки силы — в этом весь Ты

Ты не был частью суеты и всех тянуло к Тебе

И мы увидимся снова, не на этой планете

Нас поймает в ладони добрый любящий Бог

И мы за долгую вечность наигравшись, как дети

Крылья сложив, заснём у Его ног

И нам приснится этот пыльный город

И мы с этими же мыслями в этих же телах

И жизнь, в которой нам суждено расстаться скоро

Где все уверены, что встретятся на днях

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь так, как это делал мой друг

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь так, как это делал мой друг

Научусь замечать красоту вокруг

Глупую печаль выпущу из рук

В тишине пью чай, стоя на ветру

Улыбаюсь

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся так, як це робив мій друг

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся

Ми відпускаємо в небо найкращих людей

Я Тебе проводжаю, коротко обійнявши

Ти посміхаєшся і розчиняєшся в натовпі

І ми впевнені, що знову зустрінемося на днях,

Але далі — день один і сім — у ньому Ти приречений,

А ми адже тільки бачилися до цього дня за два

Я не помітив нікого за Твоїм лівим плечем

Як же так трапилося, мій улюблений бодхісаттва?

Фантомна хвороба - це почуття горить вогнем

Немає людини, абсолютно незмінно,

А все навколо продовжує говорити про нього

Це найтвердіше «ні» у Всесвіті

Де наш останній бій ніколи не попередять

Будь готовий, воїн, або застигнутий зненацька

Раптом це останній вдих або твій останній погляд

Раптом там щось важливе і терміново викличе Бог?

Багато думок у голові — потрібних і правильних фраз

І там, де Ти зараз, Я впевнений, нескінченний рай,

Але якщо би Я міг поговорити з Тобою востаннє

Я би все одно попросив: «Не вмирай»

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся так, як це робив мій друг

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся

Знаю, як йдуть у плавання друзі найкращі:

Краплі повертаються в море, залишаючи калюжі

Там, де ми кидали якорі — не дістати до дна

Там, де зірки не горять — нам виднілася не одна

Там, де зірки не горять — поле зі страху і брехні

Рубежі світів приховані, шлях незвіданий,

Але для мене на цьому шляху Ти залишаєшся живим

Назавжди розігнавши темряву і став світлом

В лиці так ясно, очі горять, думки чисті

Посмішка, без якої Тебе не пам'ятаю тепер

Рецепти щастя, уроки сили - в цьому весь Ти

Ти не був частиною суєти і всіх тягнуло до Тебе

І ми побачимося знову, не на цій планеті

Нас упіймає в долоні добрий люблячий Бог

І ми за довгу вічність награвшись, як діти

Крила склавши, заснемо у Його ніг

І нам присниться це курне місто

І ми з етими ж думками в ці ж тілах

І життя, в якій нам судилося розлучитися скоро

Де всі впевнені, що зустрінуться днями

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся так, як це робив мій друг

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся так, як це робив мій друг

Навчуся помічати красу навколо

Дурний смуток випущу з рук

У тиші п'ю чай, стоячи на вітрі

Усміхаюся