Présent plus qu'imparfait - Princess Anies

Il suffit de regarder au-delà des frontières ou même à ta porte

La vie est un défi le présent défile et regarde c’que ça t’apporte

L’erreur du passé chaque jour me rend forte

Mais autour de moi rares sont les combats qu’on remporte

Le monde court à sa perte et devient synonyme d’infection

Ma perception est bien loin d'être la perfection

Présent plus qu’imparfait son sens on n’en connaît plus le parfum

Comme une histoire qui commence par la fin

Loin d’un conte de fée les acteurs sont sans voix

J’rêve d’un décors sans roi mais c’est l’envers qu’on me renvoie

Tant d’poids sur les épaules tant de fois je pers le contrôle

Je compte trop les seuls instants où c’est le sale instinct qu’on frôle

Tout ce qu’on craint ici c’est le tous contre un

Pendu au même contrat on y est tous contraint

Le passé te rattrape fais de présent de l’imparfait

Mets ton futur en aparté

J’veux conjuguer la réussite au présent mais j’obtiens l’imparfait

Sans déclarer forfait même si tout est à refaire

Tôt ou tard frère s’assumer sans finir soumis

Aux jours sombres qui ne font qu’nous consumer

J’veux conjuguer la réussite au présent mais j’obtiens l’imparfait

Sans déclarer forfait même si tout est à refaire

Tôt ou tard frère s’assumer sans finir soumis

Aux jours sombres qui ne font qu’nous consumer

Chaque jour qui passe est un pas de plus vers la mort

Sur nos cœurs on ressent tous la morsure

Moqueurs sont leurs sourires quand ils voient notre heure courir

Arriver trop tôt sans qu’on veuille nous secourir

Tiens toi au courant viens voir aie au moins le courage

D’affronter c’qu’il se passe derrière les rouages

J’ai erré parmi les plus vicieux enterré

De l’entourage et un vécu trop lourd à gérer

J’ai vu des visages marqués par la dureté

J’ai cru longtemps à l’existence de la pureté

M’ajuster à la rue sans m’ajouter à ceux qu’elle a eu

Même si j’l’ai pas souhaité à des gens que j’ai haï

J’ai entendu des mères pleurer sur leur sort

Des fils qui n’avaient qu’l’illicite comme seul ressort

J’ai vécu des situations qui m’ont laissé sans voix

Vu des familles sans toit plus d’cent fois perdant leur sang froid

Souvent on veut un coup d’poker mais on tire les mauvaises cartes

Et à chaque pioche c’est la chance qui s'écarte

La rue nous écorche et laisse nos yeux en sang

Pensant à une issue même s’ils réduisent nos vœux en cendre

Insensées sont les scènes à en devenir insensible

Et ceux qui nous ont pris pour cible sont les mêmes qui nous censurent

Ici y a trop d’extraits comme la droite devenue extrême

De leur soi-disant monde ils cherchent qu'à nous extraire

Exclus donc on s’invente un paradis artificiel

Politique raciale devenue quasi officielle

Les trottoirs sont sales remplis de déjantés et de pédophiles

Et ma génération devient hémophile

Просто подивіться за межі або навіть на свій поріг

Життя – це виклик, який прокручує сьогодення, і подивіться, що воно вам принесе

Помилка минулого щодня робить мене сильним

Але навколо мене рідко трапляються бої, в яких ми виграємо

Світ приречений і стає синонімом інфекції

Моє сприйняття далеко від ідеального

Присутнє більш ніж недосконале його значення ми більше не знаємо парфумів

Як історія, яка починається з кінця

Далеко від казки актори безмовні

Я мрію про обстановку без короля, але мене повертають з іншого боку

Стільки ваги на моїх плечах, стільки разів я втрачаю контроль

Я вважаю занадто багато єдиних моментів, коли ми наближаємося до брудного інстинкту

Ми боїмося лише проти одного

Ми всі зобов’язані дотримуватися одного контракту

Минуле наздоганяє вас, робить сучасне недосконалим

Відкладіть своє майбутнє

Я хочу поєднати успіх у сьогоденні, але отримую недосконалість

Не втрачаючи, навіть якщо все доведеться переробляти

Рано чи пізно брат припускає, не підкоряючись

До темних днів, які тільки нас поглинають

Я хочу поєднати успіх у сьогоденні, але отримую недосконалість

Не втрачаючи, навіть якщо все доведеться переробляти

Рано чи пізно брат припускає, не підкоряючись

До темних днів, які тільки нас поглинають

Кожен день на крок ближче до смерті

У наших серцях ми всі відчуваємо укус

Насмішки — це їхні посмішки, коли вони бачать, як наша година біжить

Прибувши занадто рано, не врятованих

Будьте в курсі, приходьте та подивіться, хоча б наберіться сміливості

Щоб побачити, що відбувається за кермами

Я блукав серед найлютіших похованих

Від оточення та досвіду, надто важкого, щоб керувати

Я бачив обличчя, позначені суворістю

Довгий час я вірив в існування чистоти

Пристосуватися до вулиці, не додаючи до тих, які вона отримала

Навіть якщо я не бажав цього людям, яких ненавиджу

Я чув, як матері плакали над своєю долею

Сини, у яких єдиною пружиною була лише заборона

Я проходив через ситуації, які залишали мене безмовним

Більше сотні разів бачили, як безпритульні сім’ї втрачають самопочуття

Часто ми хочемо пограти в покер, але беремо неправильні карти

І з кожною нічиєю шанси зникають

Вулиця дряпає нас, а очі кровоточать

Думаючи про вихід, навіть якщо вони спалять наші бажання дотла

Божевільні сцени, щоб заціпеніти

І ті, хто на нас націлений, — це ті самі, хто нас цензурує

Тут забагато уривків, як право, яке стало крайнім

Зі свого так званого світу вони прагнуть лише витягти нас

Виключено, тому ми винаходимо штучний рай

Расова політика, яка стала квазіофіційною

Тротуари брудні, повні дуриків і педофілів

А моє покоління хворіє на гемофілію