Las estaciones - Presuntos Implicados

Las estaciones son como los ríos

Con ese murmullo llegué a la ciudad

Me confundí entre soldados y humo

Con cientos de historias que vienen y van

Y llegue a este mundo de cielos pequeños

Sin claro de luna y sin Dios de la lluvia

Sin esa poesía que inspira el azul

Voy por Castellana sin pensar

Voy garabateando la ciudad

Hoy algo le ocurre al corazón

Hoy que le devuelve a la estación

Las estaciones son como los ríos

Cientos de historias que vienen y van

Yo no comprendo unos ojos tan tristes

Como los que he visto dejando el anden

Y tanto adiós tanto abrazo profundo

Ni tanta alegría en la gente al volver

A encontrar su mundo de cielos pequeños

Sin claro de luna y sin Dios de la lluvia

Sin esa poesía que inspira el azul

Voy por Castellana sin pensar

Voy garabateando la ciudad

Hoy algo le ocurre al corazón

Hoy que le devuelve a la estación

Sin esa poesía que inspira el azul

Las estaciones son como los ríos

Con ese murmullo dejé a la ciudad

(Gracias a DelFin por esta letra)

Пори року як ріки

З цим бурчанням я прибув до міста

Я заплутався між солдатами і димом

З сотнями історій, які приходять і йдуть

І я прибув у цей світ маленьких небес

Ні місячного світла, ні бога дощу

Без тієї поезії, що надихає синій

Я проходжу через Кастеллану, не замислюючись

Я малюю місто

Сьогодні щось відбувається з серцем

Сьогодні він повертається на станцію

Пори року як ріки

Сотні історій, які приходять і йдуть

Я не розумію таких сумних очей

Як ті, які я бачив, покидаючи платформу

І стільки прощання, стільки глибоких обіймів

Не так багато радості в людях, коли вони повертаються

Щоб знайти свій світ маленьких небес

Ні місячного світла, ні бога дощу

Без тієї поезії, що надихає синій

Я проходжу через Кастеллану, не замислюючись

Я малюю місто

Сьогодні щось відбувається з серцем

Сьогодні він повертається на станцію

Без тієї поезії, що надихає синій

Пори року як ріки

З цим бурчанням я покинув місто

(Дякую DelFin за ці тексти)