В стороне - Празник

Звёзды зажигаются

И уныло смотрят на меня,

Люди не врубаются

Зечем здесь я

И зачем здесь я.

Гнусные прохожие

Подвергают критике мой вид,

Что не вышел рожей я,

Что я моральный инвалид.

Солнце с неба скатится,

Ночь освещается луной,

В башне мысли вертятся

И говорю я сам с собой.

Кто-то всё пытается

Посеять панику во мне,

Но пусть он обломается —

Мне всё равно я в стороне.

Звёзды зажигаются

Вместе с ними зажигаю я,

Рот мой улыбается,

Что-то опять бодрит меня.

Жирные прохожие

Идут как серый монолит.

Все не вышли рожами,

Любой из них морально слит.

Солнце с неба скатится,

Ночь освещается луной,

В башне мысли вертятся

И говорю я сам с собой.

Кто-то всё пытается

Посеять панику во мне,

Но пусть он обломается —

Мне всё равно я в стороне.

Зірки запалюються

І похмуро дивляться на мене,

Люди не включаються

Зечем тут я

І навіщо тут я.

Гидкі перехожі

Піддають критиці мій вигляд,

Що не вийшов пикою я,

Що я моральний інвалід.

Сонце з неба скотиться,

Ніч освітлюється місяцем,

У вежі думки крутяться

І говорю я сам із собою.

Хтось усе намагається

Посіяти паніку у мені,

Але нехай він обламається —

Мені все одно я в боці.

Зірки запалюються

Разом із ними запалюю я,

Рот мій усміхається,

Щось знову бадьорить мене.

Жирні перехожі

Ідуть як сірий моноліт.

Всі не вийшли пиками,

Будь-який із них морально злитий.

Сонце з неба скотиться,

Ніч освітлюється місяцем,

У вежі думки крутяться

І говорю я сам із собою.

Хтось усе намагається

Посіяти паніку у мені,

Але нехай він обламається —

Мені все одно я в боці.