Неповторимые - Побережье

Солнцами, жаркими солнцами, нежными лунами,

Солью на коже, в ладони раздавленной ягодой,

Горькими травами, грозами — страстными, юными —

Лето пленило.

Накрыло нас тоненькой радугой,

Облаком-пагодой.

Воздухом полниться — пряным, густым, опьяняющим, —

Небо — высокое, яркое — прятать под веками

И удивляться, насколько невинно и знающе

Ветер ласкает листву.

Представлять себя реками —

Летними мекками.

Пальцами к пальцам — сливаться, фруктовыми льдинками

Таять друг в друге.

Мы — целое, мы — неделимое,

Соединённое росами, жаром, песчинками.

Мы — девяносто два дня.

Скоротечные?

Длинные?

Неповторимые.

Сонцями, спекотними сонцями, ніжними місяцями,

Солю на шкірі, в долоні роздавленою ягодою,

Гіркими травами, грозами – пристрасними, юними –

Літо полонило.

Накрило нас тоненькою веселкою,

Хмарою-пагодою.

Повітрям наповнюватися — пряним, густим, п'яним, —

Небо – високе, яскраве – ховати під віками

І дивуватися, наскільки безневинно та знаюче

Вітер пестить листя.

Уявляти себе річками

Літніми мекками.

Пальцями до пальців - зливатися, фруктовими крижинками

Танути один в одному.

Ми - ціле, ми - неподільне,

Сполучене росами, жаром, піщинками.

Ми дев'яносто два дні.

Швидкісні?

Довгі?

Неповторні.