Трамвай - Побережье

Всем пишу, кого я знаю

Свой последний пост: «ПОКА!!!»

Став грохочущим трамваем

Уезжаю навсегда

Мне искать, что в жизни ново

И не ново — черт возьми!

Разгоняюсь — как же это клёво!

Кругом по окружности земли!

Просыпайся спящий город

Открывайся для любви!

Кто сомненьями расколот?

Ты мечтами вдохнови!

Я трамваем некрасивым

Буду грохотать, как гром

Жизнь одна и нужно быть счастливым,

Не забыться виртуальным сном!

И только там пою ветрам

Мотив струны проводов и стук колес

Всем поездам я фору дам

Куда б меня дух приключений не завез

Мой маршрут, где ход планеты

С тактом сердца неделим

Там, где чувства неодеты

Где поем, а не молчим

В клочья формулы рассудка,

Что рисуют рубежи

Я спешу к отчаянным поступкам

Не свершив которые, не жить!

И только там пою ветрам

Мотив струны проводов и стук колёс

Всем поездам я фору дам

Куда б меня дух приключений не завёз

Всем ПРИВЕТ, кого не знаю!

В будней праздной мишуре

Открываюсь сам и открываю,

Как можно жить в МОЕЙ БОЛЬШОЙ СТРАНЕ!

И только там пою ветрам

Мотив струны проводов и стук колес, мой бит так нов

И поездам я фору дам

Порву маршруты чертежи, свободой духа одержим.

По городам, по проводам

Несется жизни быстрый ток, мне открывая сто дорог

Дышу сполна тобой, страна!

Встречайте села, города, там, где я не был никогда!

Всім пишу, кого я знаю

Свій останній пост: «ПОКИ!!!»

Ставши гуркотливим трамваєм

Їду назавжди

Мені шукати, що в житті нове

І не нове — чорт забирай!

Розганяюсь - як же це кльово!

Навколо по колу землі!

Прокидайся спляче місто

Відкривайся для кохання!

Хто сумнівами розколотий?

Ти мріями надихни!

Я трамваєм некрасивим

Грукатиму, як грім

Життя одне і треба бути щасливим,

Чи не забути віртуальним сном!

І тільки там співаю вітрам

Мотив струни проводів та стукіт коліс

Всім поїздам я фору дам

Куди б мене дух пригод не завіз

Мій маршрут, де хід планети

З тактом серця неподільний

Там, де почуття неодягнуті

Де співаємо, а не мовчимо

На шматки формули розуму,

Що малюють рубежі

Я поспішаю до відчайдушних вчинків

Чи не здійснивши які, не жити!

І тільки там співаю вітрам

Мотив струни проводів та стукіт коліс

Всім поїздам я фору дам

Куди б мене дух пригод не завіз

Всім ПРИВІТ, кого не знаю!

У будні мішурі

Відкриваюся сам і відкриваю,

Як можна жити в Моїй великій країні!

І тільки там співаю вітрам

Мотив струни проводів і стукіт коліс, мій битий так новий

І поїздам я фору дам

Порву маршрути креслення, свободою духу одержимий.

Містами, проводами

Мчить життя швидкий струм, мені відкриваючи сто доріг

Дихаю сповна тобою, країно!

Зустрічайте села, міста, де я не був ніколи!