Ночь на взлетной полосе - Планка

Ночь греет руки в моем окне, сжигает крылья на спине.

Ну и что ж, — значит снова летать не мне.

Припев:

Ночь погасит свет на моем окне, я слышу, ты отвечаешь мне.

Ты во мне, но в это небо взлетать не мне.

Но, в тишине погасит на моем окне (ты во мне).

Я слышу, ты отвечаешь мне (в тишине), ты во мне,

Но в это небо взлетать не мне.

Что ж, словно дождь, наверное, я не дождалась.

Прольется свет из любимых глаз (мир без нас),

Пусть в этот раз звезды светят не для нас (в последний раз).

Дождь (вдалеке), немного жаль, что я ни с кем (незачем)

Прозрачным небом на доске, вдалеке сухим цветком в пустой руке (рука в руке).

Что ж (словно дождь), ты знаешь, — люблю тебя (уходя)

Две капли прохладного дождя (сквозь тебя), сквозь меня

Я вспомню небо, уходя.

Ніч гріє руки в моєму вікні, спалює крила на спині.

Ну і що ж, — значить знову літати не мені.

Приспів:

Ніч погасить світло на моєму вікні, я чую, ти відповідаєш мені.

Ти в мені, але в це небо злітати не мені.

Але, в тиші погасить на моєму вікні (ти у мені).

Я чую, ти відповідаєш мені (в тиші), ти у мені,

Але в це небо злітати не мені.

Що, ніби дощ, напевно, я не дочекалася.

Проллється світло з улюблених очей (мир без нас),

Нехай цього разу зірки світять не для нас (останнього разу).

Дощ (далеко), трохи шкода, що я не з ким (нізащо)

Прозорим небом на дошці, вдалині сухою квіткою в порожній руці (рука в руці).

Що ж (ніби дощ), ти знаєш, — люблю тебе (йдучи)

Дві краплі прохолодного дощу (крізь тебе), крізь мене

Я згадаю небо, йдучи.