До 16 лет - ВИА Пламя, Серафим Сергеевич Туликов

Снова рядом садишься.

Из-за этого я, может,

Двойку схвачу.

И не мне одному ты,

Красивая, снишься,

И к тебе я во сне,

Словно к звездам, лечу.

Выйдем утром в метель,

Выйдем вместе мы, чтобы

Лица ветром обжечь,

Стать в два раза сильней.

Вот такая любовь —

Это вера и верность,

Это счастье двоих

Повзрослевших друзей.

А когда полетим

На другую планету

Мы об этом с любовью

Напишем рассказ.

А пока про любовь

Говорим по секрету:

Только двое о ней

Знают в классе у нас.

Будет путь наш далек,

Будет трудным и длинным.

И таежным костром

Разожжем мы рассвет.

Про такую любовь

Пусть снимают картины

И пускают в кино

До шестнадцати лет!

Знову поряд сідаєш.

Через це я, може,

Двійку схоплю.

І не мені одному ти,

Гарна, снішся,

І до тебе я уві сні,

Немов до зірок, лікую.

Вийдемо вранці в завірюху,

Вийдемо разом ми, щоб

Обличчя вітром обпалити,

Стати в два рази сильніше.

Ось таке кохання —

Це віра і вірність,

Це щастя двох

Подорослішали друзі.

А коли полетимо

На іншу планету

Ми про це з любов'ю

Напишемо розповідь.

А поки про кохання

Говоримо за секретом:

Тільки двоє про неї

Знають у класі у нас.

Буде шлях наш далекий,

Буде важким і довгим.

І тайговим багаттям

Розпалимо ми світанок.

Про таке кохання

Нехай знімають картини

І пускають у кіно

До шістнадцяти років!