Fadawhite - Pistolita

Everyone turns to face my way

Stops what they

do with such scared looks on face

in silence they all look at me

The sky starts to crack

the boy on aluminum bicycle

stops dead in his tracks.

With such a sad look on his carousel face

His eyes meet with mine,

But they’re hollow-white inside

I let out a horrible scream

And I say

Well I guess this is it, yeah today is the day.

Then the bike then the boy, fadaway

And I look down to say

my legs are on one knee

As lives turn and fade

from the streets that we make

I continue to run

to the girl to the place

That I know is still here, That I know is still fake

She’s up on the hill on the cliff where we live

Leans up over the edge with both her arms outstretched and I clutch both her

hands

As the world comes to end

But her body just shatters like glass

Her porcelain face in my hands

Alone in the dark I collapse

Under silent skies

(We fade away)

Under silent skies

(Kiss me goodbye) x4

Усі повертаються обличчям до мене

Зупиняє те, що вони

робити з такими переляканими виразами на обличчі

мовчки вони всі дивляться на мене

Небо починає тріскатися

хлопчик на алюмінієвому велосипеді

зупиняється на місці.

З таким сумним виглядом на його карусельному обличчі

Його очі зустрічаються з моїми,

Але всередині вони порожнисто-білі

Я видав жахливий крик

І я кажу

Ну, я припускаю, що це все, так, сьогодні день.

Потім велосипед, потім хлопчик, fadaway

І я дивлюся вниз, щоб сказати

мої ноги стоять на одному коліні

Оскільки життя змінюється й згасає

з вулиць, які ми робимо

Я продовжую бігати

до дівчини на місце

Те, що я знаю, все ще тут, те, що я знаю, все ще фейк

Вона на пагорбі, на скелі, де ми живемо

Нахиляється через край, витягуючи обидві руки, і я обхоплю її за обидві

руки

Коли світ настане кінець

Але її тіло просто розбивається, як скло

Її порцелянове обличчя в моїх руках

Один у темряві я згорнуся

Під тихим небом

(Ми зникаємо)

Під тихим небом

(Поцілуй мене на прощання) x4