Écris-moi - Pigalle

Seul devant la gare Saint Lazare, au comptoir, pilier de bar,

Au hasard d’un Ricard, d’un coup de pinard

Ivre, dans les rues, sans issues, mal fichu, comme un ange déchu, redescendu

Du dessus, du dessus des nues

Ecris moi, écris moi des lettres, écris moi, écris moi encore

Un pas devant l’autre, devant les autres, qui ne sont autres que vous autres

Tristes apôtres d’une vie autre que la votre

Les pas m’emmènent, m’entraînent, le long de la Seine, calme et sereine,

Devant la grande scène obscène de cette vie malsaine

Ecris moi, écris moi des lettres, écris moi, écris moi encore

Le long des maisons, du sommeil profond, les gens font un silence de plomb

Qui résonne, ding-dong, comme le son, du canon

Non, pas dormir, pas se sentir, s’engourdir, pour fuir le pire

Pas s’endormir, tu vas m'écrire, je vais te lire

Ecris moi, écris moi des lettres, écris moi, écris moi encore

Один перед вокзалом Сен-Лазар, біля стійки, барної стійки,

Навмання з Рікара, постріл пінарда

П'яний, на вулицях, тупик, розгублений, як занепалий ангел, вниз

Згори, з-над хмар

Пишіть мені, пишіть мені листи, пишіть мені, пишіть мені ще

Один крок перед іншим, перед іншими, які не хто інший, як ти

Сумні апостоли іншого життя, крім вашого

Несуть мене сліди, ведуть мене по Сені, спокійні й безтурботні,

Перед великою непристойною сценою цього нездорового життя

Пишіть мені, пишіть мені листи, пишіть мені, пишіть мені ще

По хатах глибокий сон, люди мертва тиша

Це лунає, дінь-дон, як звук гармати

Ні, не спати, не відчувати, заціпеніти, щоб тікати від найгіршого

Не засни, ти мені напишеш, я тобі прочитаю

Пишіть мені, пишіть мені листи, пишіть мені, пишіть мені ще