Angèle - Pigalle

Angèle, t’as la bouche toute petite, une fraise des bois

Angèle tu caches ton corps de femme, aux coyottes aux abois

Angèle, ta frange qui souligne tes yeux de nécureuil

Tes satins et lourds qui appellent l’amour

Ta voix un peu timide qui caque sous les pleurs

Angèle, t’as des gestes un peu gauches, aux charmes innocent

Angèle, le teint transparent comme chez les peintres flamands

Angèle, t’as des jambes en longueur, mets-y donc des bas noirs

Des fesses de déesse grecques, foi d’un fils d’Athénien

T’as toujours un peu froid, t’as la fenêtre ouverte

Angèle, t’as les épaules frêles et les poignets fragiles

Angèle, tu sens toujours le bain, même jusqu’au bout du fil

Angèle, t’as la peau douce et fine, comme une peau de maman

Le nez un peu tordu, mais tu veux pas y croire

T’as tout c’que je peux pas dire mais que j’en pense pas pire …

Анжель, твій рот дуже маленький, лісова суниця

Анжель, ти ховаєш тіло своєї жінки, койоти в страху

Анжель, твоя чубчик підкреслює твої білчині очі

Твої атласні та важкі, що закликають до любові

Ваш трохи сором'язливий голос тріщить від сліз

Анжель, ваші жести трохи незграбні, з невинними чарами

Анжель, прозорий колір обличчя, як у фламандських художників

Анжель, у тебе довгі ноги, тож одягни на них чорні панчохи

Сідниці грецької богині, віра сина афінянина

Тобі завжди трохи холодно, у тебе відкрите вікно

Анжель, у вас слабкі плечі та слабкі зап’ястя

Анжель, ти завжди відчуваєш ванну, навіть до кінця черги

Анжель, твоя шкіра ніжна і тонка, як шкіра матері

Ніс трохи кривий, але вірити не хочеться

У вас є все, що я не можу сказати, але не думати гірше...