The Wind That Blows - Piers Faccini

The wind that blows quiet knows

A song as soft as silence goes

Into each thread a secret said

The sun and moon on a wedding bed

A rope unbound a treasure found

A healing ground an island drowned

To be without and not belong

Between the right and the wrong

And I won’t seek nor will I find

Today is here then gone behind

The future makes the past opaque

I’ve given all for true love’s sake

The tolling chime the senseless mime

The whirling hand of the beast of time

And what of this for a traitor’s kiss

And what of now for a beggar’s bliss

To fall away and leave the fray

To disappear and lose the way

And I won’t seek nor will I find

Today is here then gone behind

The lost ones and the lonely

Are the ones that go before their time is done

And the broken and the helpless

Are the ones that leave but never ever come

I’m not ashamed to be unnamed

And unmarked box left unclaimed

To be without and not belong

Between the right and the wrong

And I won’t seek nor will I find

Today is here then gone behind

Вітер, що віє тихо, знає

М’яка, як тиша, пісня

У кожній ланцюжку сказано секрет

Сонце й місяць на весільному ліжку

Мотузка розв’язала знайдений скарб

Лікувальна земля, острів потонув

Бути без і не належати

Між правильним і неправильним

І я не шукатиму і не знайду

Сьогодні тут, а потім позаду

Майбутнє робить минуле непрозорим

Я все віддав заради справжнього кохання

Дзвінок, безглуздий пантомім

Крутлива рука звіра часу

А що з цього поцілунок зрадника

А що тепер про блаженство жебрака

Щоб відпасти й залишити бійку

Щоб зникнути й заблукати

І я не шукатиму і не знайду

Сьогодні тут, а потім позаду

Загублені і самотні

Це ті, які йдуть до закінчення часу

І зламаних, і безпорадних

Це ті, що йдуть, але ніколи не приходять

Мені не соромно бути безіменним

А немаркована скринька залишилася незатребуваною

Бути без і не належати

Між правильним і неправильним

І я не шукатиму і не знайду

Сьогодні тут, а потім позаду