Wild Places - Peter, Paul and Mary

Silence slips between us, solitude complete

The stillness clear and close as heaven’s door

The earth beats out its rhythm, in slow and perfect time

Counterpoint and harmonies, life’s melodies entwine

And we fight the battle here where there’s time to fall in step

The secrets are still known here, but the secrets never kept

Wild places, somewhere we can see the father’s hand

Wild places, somewhere we can be alone with you

We need a promised land.

Maybe we’ll be wounded in the healing,

It’s to be broken to be sure

Can we embrace this strange awakening together?

Is wisdom carved into creation?

The old relationships defined

As forbidding as her truth may be We’ll learn her ways with time

We’ll learn to take it as it comes

We can’t change faster than we can

Already we’re a long way from the children we began

Wood smoke rising, faces alive in the firelight

Forsaking the road and making it home to be there tonight

The young making good what they found in the wood

What they learned of a land

Putting dreams back together

Talking it through, reaching out for the hand

There’s a moment caught suspended

Communion born between our eyes

Our vision clears its golden flight ascending

And we have seen what we have come for

And we will some day see again

But we have climbed into the mountains

So we must climb back down 'til then

But we’ll take it as it is crazy with love and disbelief

And the magic of your morning

The wilderness, the peace

…somewhere we can touch the father’s hand…

We need a promised land.

Між нами ковзає тиша, повна самота

Тиша чиста й закрита, як небесні двері

Земля вибиває свій ритм у повільний і ідеальний час

Переплітаються контрапункт і гармонії, мелодії життя

І ми воюємо битву тут, де є час поступати в ногу

Секрети тут досі відомі, але таємниці ніколи не зберігаються

Дикі місця, десь ми бачимо руку батька

Дикі місця, де ми можемо бути наодинці з вами

Нам потрібна земля обітована.

Можливо, ми будемо поранені в зціленні,

Щоб бути впевненим, його потрібно зламати

Чи можемо ми разом прийняти це дивне пробудження?

Чи мудрість закладена в творіння?

Визначені старі відносини

Якою б забороненою не була її правда, з часом ми дізнаємося її шляхи

Ми навчимося сприймати це як воно є

Ми не можемо змінитися швидше, ніж ми можемо

Ми вже далекі від дітей, яких почали

Деревний дим піднімається, обличчя оживають у світлі багаття

Залишити дорогу й повернутися додому, щоб бути там сьогодні ввечері

Молоді майструють те, що знайшли в лісі

Що вони дізналися про землю

З’єднати мрії

Розмовляючи, простягаючи руку

Є момент, який призупинено

Причастя народжується між нашими очима

Наше бачення очищає свій золотий політ підйом

І ми бачили, за чим прийшли

І колись ми знову побачимося

Але ми піднялися в гори

Тож до тих пір ми повинні спуститися назад

Але ми сприймемо це як божевільну любов і невіру

І магія твого ранку

Пустеля, спокій

...десь ми можемо доторкнутися до батьківської руки...

Нам потрібна земля обітована.