No Man's Land - Peter, Paul and Mary

Well, how do you do Private William McBride?

Do you mind if I sit here down by your graveside?

I’ll rest for awhile in the warm summer sun

I’ve been walking all day, and I’m nearly done

And I see by your gravestone you were only 19

When you joined the glorious fallen in 1916

And I hope you died quick, and I hope you died clean

Or, William McBride, was it slow and obscene?

Did they beat the drum slowly?

Did they sound the pipes lowly?

Did the rifles fire o’er you as they lowered you down?

Did the bugle play the last post and chorus?

Did the pipes play the «Flowers o' the Forest»?

Well the sun it shines now on these green fields of France

The warm wind blows gently and the red poppies dance

The trenches have vanished now under the plow

No gas and no barbed wire, no guns fire now

For here in this graveyard it’s still no man’s land

And the countless white crosses in mute witness stand

To man’s blind indifference to his fellow man

And a whole generation who butchered and damned

Did they beat the drum slowly?

Did they sound the pipes lowly?

Did the rifles fire o’er you as they lowered you down?

Did the bugle play the last post and chorus?

Did the pipes play the «Flowers o' the Forest»?

Well I can’t help but wonder now, Willie McBride

Do all those who lie here know just why they died?

Did you really believe them when they told you the cause?

Did you really believe this war would end all wars?

But the suffering, the sorrow, the glory, the shame

The killing, the dying: it was all done in vain

For William McBride, it’s all happened again

And again and again and again and again

Did they beat the drum slowly?

Did they sound the pipes lowly?

Did the rifles fire o’er you as they lowered you down?

Did the bugle play the last post and chorus?

Did the pipes play the «Flowers o' the Forest»?

Ну, як у вас, рядовий Вільям Макбрайд?

Ви не заперечуєте, якщо я сіду тут біля твоєї могили?

Я трохи відпочину під теплим літнім сонцем

Я ходив цілий день, і я майже закінчив

І я бачу по твоєму надгробку, тобі було всього 19 років

Коли ви приєдналися до славного загиблого в 1916 році

І я сподіваюся, що ти помер швидко, і я сподіваюся, що ти помер чистим

Або, Вільям Макбрайд, це було повільно й непристойно?

Вони повільно били в барабан?

Вони тихо звучали на дудках?

Чи стріляли з гвинтівок, коли вас опускали?

Горн зіграв останній пост і приспів?

Сопілки грали «Квіти лісу»?

Що ж, сонце, яке сяє зараз на цих зелених полях Франції

Тихо віє теплий вітер і танцюють червоні маки

Окопи зникли тепер під плугом

Ні газу, ні колючого дроту, ні стрілянини

Бо тут, на цьому цвинтарі, це все ще нічийна земля

І незліченна кількість білих хрестів у німих свідках

До сліпої байдужості людини до ближніх

І ціле покоління, яке різало та прокляло

Вони повільно били в барабан?

Вони тихо звучали на дудках?

Чи стріляли з гвинтівок, коли вас опускали?

Горн зіграв останній пост і приспів?

Сопілки грали «Квіти лісу»?

Ну, я не можу не дивуватися, Віллі Макбрайд

Чи всі ті, хто тут лежить, знають, чому вони загинули?

Ви справді повірили їм, коли вони сказали вам причину?

Ви справді вірили, що ця війна покладе край усім війнам?

Але страждання, горе, слава, сором

Вбивство, смерть: все це було зроблено даремно

Для Вільяма Макбрайда все повторилося знову

І знову і знову і знову і знову

Вони повільно били в барабан?

Вони тихо звучали на дудках?

Чи стріляли з гвинтівок, коли вас опускали?

Горн зіграв останній пост і приспів?

Сопілки грали «Квіти лісу»?