Jetpacks Was Yes! - Periphery

These walls of time release

My eyes move like the drift

The cries, they resonate within

The fabric tears before me

Break ties between the kin

Reaching for a way out of this dream

I waste my breath ascending

Fears lead me astray

The past brings them to be

Whats left to carry me…

But a memory

The dream endures these lies

Forever at the edge, left surviving alone

Whats left as I wonder

I’ve found a world where I am free

Inside that which is truth

What of this illusion I’ve come to know?

It’s not the same

Holding back the distance memories

Presently I’ve found I am not alone

In a world of infinity sewn

I reach for a way out of this

I waste life like it’s nothing but a fantasy

Fears lead me astray

The past brings them to be

Whats left to carry me

Perceive beyond the seam

A soul evolves as one

Ці стіни часу звільняються

Мої очі рухаються, як дрейф

Крики, вони резонують всередині

Тканина рветься переді мною

Розірвати зв'язки між родичами

Досягнути виходу з цієї мрії

Я трачу подих на підйом

Страхи зводять мене з шляху

Минуле змушує їх бути

Що мені залишилося нести…

Але спогад

Мрія витримує цю брехню

Назавжди на краю, залишившись виживати сам

Цікаво, що залишилося

Я знайшов світ, де вільний

Всередині того, що є правдою

Що з цієї ілюзії я дізнався?

Це не те саме

Утримання спогадів про дистанцію

Зараз я виявив, що не самотній

У світі нескінченності зшито

Я шукаю виходу з цього

Я трачу життя, наче це не що інше, як фантазія

Страхи зводять мене з шляху

Минуле змушує їх бути

Що мені залишилося нести

Сприйняти за межами шва

Душа розвивається як єдине ціле