Kilometertief - Perez

Ein letzter Akkord, Bullauge im Blick

Nasses Shirt, menschenleer, an die Reling gedrückt

Eine letzte Welle geht nach vorn und zurück

Wo sind die Hände, gleiches Ende, das hier nimmst du noch mit

Dass du das Atmen nicht vergisst zwischen Nebel und Licht

Greifst im Gedränge der Menge nach Händen und findest sie nicht

Where is my mind

Da wo die Welle dich bricht

Da geht dein Kopf zugrund mit dem sinkenden Schiff

Halt, atmn, warten während andere erstarren

Und im Auge des Orkans, Stille

Gläserner Zweifel aber eiserner Wille

Sinkst du ein' Kilometer tief

Vergisst nie dass es die Oberfläche gibt

Wenn du dich in den Fluten verliebst

Lehn dich zurück, lass es passieren

Sinkst du ein' Kilometer tief

Vergisst nie dass es die Oberfläche gibt

Wenn du dich in den Fluten verliebst

Lehn dich zurück, lass es passieren

Nein, so war das ja nun wirklich nicht geplant

Normalerweise sieht man dich mit Steuer in der Hand

Aus Angst deine Fassung zu verlieren

Verdammt, du bist nun mal ein Mensch der kontrolliert

Nur nichts falsches sagen, sonst gehst du noch baden

Und die Raben haben Tage, wa-wieder was am Haken

Bisschen geiern, und warten auf die Ruhe nach dem Sturm

Und da musst du beweisen, bist du Fisch oder der Wurm

Halt, atmen, warten während andere erstarren

Und im Auge des Orkans, Stille

Gläserner Zweifel aber eiserner Wille

(Sinkst du ein' Kilometer tief

Vergisst nie dass es die Oberfläche gibt

Wenn du dich in den Fluten verliebst

Lehn dich zurück, lass es passieren)

Sinkst du ein' Kilometer tief

Vergisst nie dass es die Oberfläche gibt

Wenn du dich in den Fluten verliebst

Lehn dich zurück, lass es passieren

Sinkst du ein' Kilometer tief

Vergisst nie dass es die Oberfläche gibt

Wenn du dich in den Fluten verliebst

Lehn dich zurück, lass es passieren

Sinkst du ein' Kilometer tief

Vergisst nie dass es die Oberfläche gibt

Wenn du dich in den Fluten verliebst

Lehn dich zurück, lass es passieren

Останній акорд, ілюмінатор на виду

Мокра сорочка, безлюдна, притиснута до поруччя

Остання хвиля йде вперед і назад

Де руки, той самий кінець, візьміть це з собою

Щоб ти не забув дихати між туманом і світлом

Ви хапаєтеся за руки в натовпі і не можете їх знайти

Де мій розум

Де хвиля розбиває тебе

Тоді твоя голова гине разом із тонучим кораблем

Тримайся, дихай, чекай, поки інші завмруть

А в оці урагану тиша

Прозорий сумнів, але залізна воля

Ти тонеш на кілометр вглиб

Ніколи не забувайте, що є поверхня

Коли ти закохаєшся в повінь

Сядьте зручніше, нехай це станеться

Ти тонеш на кілометр вглиб

Ніколи не забувайте, що є поверхня

Коли ти закохаєшся в повінь

Сядьте зручніше, нехай це станеться

Ні, насправді так не планувалося

Зазвичай вас бачать із кермом у руках

Зі страху втратити самовладання

До біса, ти контролююча людина

Тільки не кажи нічого поганого, інакше підеш купатися

А ворони дні, ва-щось знову на гачок

Маленький гриф, який чекає затишшя після бурі

А потім треба доводити, риба ти чи хробак

Тримайся, дихай, чекай, поки інші завмруть

А в оці урагану тиша

Прозорий сумнів, але залізна воля

(Якщо ти зануришся на кілометрову глибину

Ніколи не забувайте, що є поверхня

Коли ти закохаєшся в повінь

Сідай зручніше, нехай буде)

Ти тонеш на кілометр вглиб

Ніколи не забувайте, що є поверхня

Коли ти закохаєшся в повінь

Сядьте зручніше, нехай це станеться

Ти тонеш на кілометр вглиб

Ніколи не забувайте, що є поверхня

Коли ти закохаєшся в повінь

Сядьте зручніше, нехай це станеться

Ти тонеш на кілометр вглиб

Ніколи не забувайте, що є поверхня

Коли ти закохаєшся в повінь

Сядьте зручніше, нехай це станеться