Electricity - Pere Ubu

Cities are stones

People aren’t important

People breed and die

They come and they go

Faithless

But stones are true

They don’t die

They don’t go anywhere

Stones talk like our fathers talk

Languages of hope & fear

That we don’t understand

Like poetry

Nobody understands

Nobody understands

All the words that we’ve cherished for so long

Fall on deaf ears

Children, hear our hopes and fears

Hope and fear

In awful solitude they and we

Speak past each other

Whispering in the dark

Strange talk

Nobody understands

Nobody understands

All the words that we’ve cherished for so long

Fall on deaf ears

Children, hear our hopes and fears

Hope and fear

The sun sets and people flee

And in the surrounding hills

They huddle against the empty darkness

Around suburban campfires

Above in the sky the stars come undone

Below in the city there’s nothing but strange talk

It feels like all the faded hopes that never were

Міста — це каміння

Люди не важливі

Люди розмножуються і вмирають

Вони приходять і йдуть

Невірний

Але каміння правда

Вони не вмирають

Вони нікуди не ходять

Камені говорять, як наші батьки

Мови надії й страху

що ми не розуміємо

Як поезія

Ніхто не розуміє

Ніхто не розуміє

Усі слова, які ми так довго цінували

Не слухайте

Діти, почуйте наші надії та страхи

Надія і страх

У жахливій самоті вони і ми

Говоріть один повз одного

Шепіт у темряві

Дивна розмова

Ніхто не розуміє

Ніхто не розуміє

Усі слова, які ми так довго цінували

Не слухайте

Діти, почуйте наші надії та страхи

Надія і страх

Сонце заходить і люди тікають

І в навколишніх пагорбах

Вони тулилися до порожньої темряви

Навколо заміських багаття

Вгорі на небі зірки зникають

Унизу в місті нічого, крім дивних розмов

Відчувається, що всі згаслі надії, яких ніколи не було