El Arbol - Pedro Suarez-Vertiz

Me siento bien, muy bien

Vamos a caminar?

Na, na, na, na,.

.

Yo trepe una mañana un lindo arbol

Cerca de mi hogar, casi tambaleando

Cogi las ramas, no pude bajar

Bajo ese arbol mucha gente iba a pasar

Agazapado asomaba los ojos casi sin mirar

Me dormi sobre las hojas oyendo el arruyar

De las aves hablando, el viento soplaba

Que hermoso lugar

Hice un poema que no pude recordar

Casi tiritando pase la noche sin querer bajar

Estaba en el arbol, la ta ra ta ta

Poema en el arbol, la la ra la la

Estaba en el arbol, la la ra la la

Poema en el arbol

Pense en mi vida y en los sueños de mi edad

Descubri el milagro de la sonrisa

Despues de llorar

El viejo arbol me enseñaba con su paz

Que el nunca hizo daño

Y yo callado senti inferioridad

Poema en el arbol, la la ra la la

Poema en el arbol, la la ra la la

Poema en el arbol, la la ra la la

Poema en el arbol, la la ra la la

Llego el amanecer, no me quiero mover

Y el sol empieza a brillar

Todo lo puedo ver, jamas lo pude ver

Mi voz no lo puede explicar

Poema de amor

La gente pasaba y yo suspiraba

Iba un dia mas sentado en las ramas

Subido en el arbol cerca de mi hogar

No se hasta cuando, no lo puedo recordar

Ahora ando mirando sin hacer daño

Callado y sin pensar

Soy hijo del arbol, la la ra la la

Quiero ser el arbol, la la ra la la

Poema en el arbol, la la ra la la

Soy hijo del arbol, la la ra la la

Я почуваюся добре, дуже добре

Давай погуляємо?

На, на, на, на.

.

Одного ранку я заліз на прекрасне дерево

Близько до мого дому, майже приголомшливий

Я взяв гілки, не міг спуститися

Під тим деревом збиралося пройти багато людей

Пригнувшись, він визирнув очі майже не дивлячись

Я заснув на листі, слухаючи човгання

З птахів, що розмовляли, віяв вітер

Яке гарне місце

Я написав вірш, який не міг пригадати

Майже тремтячи, я провів ніч, не бажаючи спускатися

Я був на дереві, та та та

Вірш на дереві, ля-ля-ра-ля

Я був на дереві, ля-ля-ля-ля

вірш на дереві

Я думав про своє життя і мрії свого віку

Я відкрив диво посмішки

після плачу

Старе дерево навчило мене своїм спокоєм

щоб він ніколи не шкодив

І я мовчки відчувала неповноцінність

Вірш на дереві, ля-ля-ра-ля

Вірш на дереві, ля-ля-ра-ля

Вірш на дереві, ля-ля-ра-ля

Вірш на дереві, ля-ля-ра-ля

Настав світанок, не хочу рухатися

І починає світити сонце

Я бачу все, я ніколи не міг цього побачити

Мій голос не може цього пояснити

Любовний вірш

Повз проходили люди, а я зітхнув

Я ще один день сидів на гілках

На дереві біля мого дому

Не знаю доки, не пам’ятаю

Тепер дивлюся без шкоди

мовчки і без роздумів

Я син дерева, ла ля ра ля

Я хочу бути деревом, ля-ля-ля-ля

Вірш на дереві, ля-ля-ра-ля

Я син дерева, ла ля ра ля