El Greco - Paula Cole

I’m black on blacker velvet

Milk skin and veins

Like some El Greco painting

So full of pain

So full of longing for light of day

I thought I knew who I was in the world

But here I am twice blind at being born

Crawling to my buried voice, within

And I’ve forgotten who I used to be

And I’ve forgotten the woman in red

Living her dream

And I’ve forgotten the courage I used to be

Happiness is overrated

It never lasts

Skating the surface of oceanic depths

Oh may the fruit of my life be meaning

So please forgive me all my seriousness

My so-called spirituality

I’m just a mess

I’m tears and anxiety

But I’m unafraid to See

And I’ve forgotten who I used to be

The leader in her glory shining, divining

And I’ve forgotten, the courage I used to be

The middle passage is so damned humbling, persona crumbling

I don’t know, I don’t know, I don’t know, I don’t know, I don’t know

And I try, and I try, and I try, and I try, and I try

I don’t know, I don’t know, I don’t know, I don’t know, I don’t know

And I try, and I try, and I try, and I try, and I try

Like some El Greco painting

No sun or sky

No lantern, no candle needed to light

The holy radiance behind the eyes

And I’ve forgotten who I used to be

And I’ve forgotten the woman in red, living her dream

And I’ve forgotten the courage I used to be

I don’t know…

Я чорний на чорнішому оксамиті

Молочна шкіра і вени

Як якийсь малюнок Ель Греко

Такий сповнений болю

Так сповнений туги за світлом дня

Я думав, що знаю, ким я є у світі

Але тут я двічі сліпий від народження

Підповзаючи до мого закопаного голосу, всередині

І я забув, ким я був раніше

І я забув жінку в червоному

Жити своєю мрією

І я забув мужність, якою був

Щастя переоцінено

Це ніколи не триває

Катання на поверхні океанських глибин

О, нехай плід мого життя буде сенсом

Тож пробачте мені всю мою серйозність

Моя так звана духовність

Я просто безлад

Я сльози і тривога

Але я не боюся Побачити

І я забув, ким я був раніше

Лідер у своїй славі сяє, ворожить

І я забув, яку сміливість я був

Середній прохід так проклято принижений, персона руйнується

Я не знаю, я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю

І я намагаюся, і я намагаюся, і пробую, і пробую і пробую

Я не знаю, я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю

І я намагаюся, і я намагаюся, і пробую, і пробую і пробую

Як якийсь малюнок Ель Греко

Ні сонця, ні неба

Ні ліхтаря, ні свічки для запалювання

Святе сяйво за очима

І я забув, ким я був раніше

І я забув жінку в червоному, яка живе своєю мрією

І я забув мужність, якою був

Не знаю…