Hier encore - Paul Mauriat

Hier encore, j’avais vingt ans

Je caressais le temps et jouais de la vie

Comme on joue de l’amour et je vivais la nuit

Sans compter sur mes jours qui fuyaient dans le temps

J’ai fait tant de projets qui sont restés en l’air

J’ai fondé tant d’espoirs qui se sont envolés

Que je reste perdu, ne sachant où aller

Les yeux cherchant le ciel mais le cœur mis à terre

Hier encore, j’avais vingt ans

Je gaspillais le temps en croyant l’arrêter

Et pour le retenir, même le devancer

Je n’ai fait que courir et me suis essoufflé

Ignorant le passé, conjuguant au futur

Je précédais de moi toute conversation

Et donnais mon avis que je voulais le bon

Pour critiquer le monde avec désinvolture

Hier encore, j’avais vingt ans

Mais j’ai perdu mon temps à faire des folies

Qui ne me laissent au fond, rien de vraiment précis

Que quelques rides au front et la peur de l’ennui

Car mes amours sont mortes avant que d’exister

Mes amis sont partis et ne reviendront pas

Par ma faute, j’ai fait le vide autour de moi

Et j’ai gâché ma vie et mes jeunes années

Hier encore, j’avais vingt ans

Je caressais le temps et jouais de la vie

Comme on joue de l’amour et je vivais la nuit

Sans compter sur mes jours qui fuyaient dans le temps

Hier encore, j’avais vingt ans

Je gaspillais le temps en croyant l’arrêter

Et pour le retenir, même le devancer

Je n’ai fait que courir et me suis essoufflé

Hier encore, j’avais vingt ans

Mais j’ai perdu mon temps à faire des folies

Qui ne me laissent au fond, rien de vraiment précis

Que quelques rides au front et la peur de l’ennui

Hier encore…

Ще вчора мені було двадцять

Я пестив час і грав у життя

Поки ми грали в любов, а я жив ніч

Не розраховуючи на мої дні, що втекли вчасно

Я зробив так багато проектів, які залишилися в повітрі

У мене було стільки надій, які зникли

Що я залишаюся втраченим, не знаючи, куди йти

Очі шукають неба, але серце приземлене

Ще вчора мені було двадцять

Я витрачав час, думаючи, що зупиняю це

І щоб стримати його, навіть випередити його

Я просто побіг і задихався

Ігнорування минулого, з’єднання майбутнього

Я передував будь-якій розмові

І висловив свою думку, що я хотів правильного

Невимушено критикувати світ

Ще вчора мені було двадцять

Але я витратив свій час, марнуючись

Що не залишає мене в глибині душі, нічого конкретного

Лише кілька зморшок на лобі і страх нудьги

Тому що мої кохання померли ще до того, як вони існували

Мої друзі пішли і не повернуться

Зі своєї вини я зробив навколо себе порожнечу

І я змарнував своє життя і свої молоді роки

Ще вчора мені було двадцять

Я пестив час і грав у життя

Поки ми грали в любов, а я жив ніч

Не розраховуючи на мої дні, що втекли вчасно

Ще вчора мені було двадцять

Я витрачав час, думаючи, що зупиняю це

І щоб стримати його, навіть випередити його

Я просто побіг і задихався

Ще вчора мені було двадцять

Але я витратив свій час, марнуючись

Що не залишає мене в глибині душі, нічого конкретного

Лише кілька зморшок на лобі і страх нудьги

Вчора знову…