Plaine ma plaine - Paul Mauriat

Plaine, ma plaine

Plaine, ô mon immense plaine

Où traîne encore le cri des loups

Grande steppe blanche de chez nous

Plaine, ma plaine

Dans l’immensité de neige

Entends-tu le pas des chevaux

Entends-tu le bruit de ces galops

Plaine, ma plaine

Entends-tu ces voix lointaines

Les cavaliers qui vers les champs reviennent

Sous le ciel chevauchant en chantant

Vent de ma plaine

Va-t-en dire aux autres plaines

Que le soleil et les étés reviennent

Pour tous ceux qui savent espérer

Plaine, ma plaine

Sous l'épais manteau de neige

La terre enferme dans sa main la graine

Qui fait la récolte de demain

Plaine, ma plaine

Vent de la plaine

Tu peux gémir avec les loups

L’espoir est à nous plus fort que tout !

Звичайна, моя звичайна

Рівнина, о моя неосяжна рівнина

Де досі лунає крик вовків

Великий білий степ з дому

Звичайна, моя звичайна

У снігових просторах

Чуєш кроки коней

Чуєш звук цих галопів

Звичайна, моя звичайна

Чуєш ці далекі голоси

Вершники, які на поля повертаються

Під небом їде спів

Вітер з моєї рівнини

Іди розкажи іншим рівнинам

Хай повернуться сонце і літо

Для всіх, хто вміє сподіватися

Звичайна, моя звичайна

Під товстою сніговою ковдрою

Земля тримає в своїй руці насіння

Хто завтра збирає врожай

Звичайна, моя звичайна

Рівнина Вітер

З вовками можна стогнати

Надія у нас сильніша за все!