Notes To The Future - Patti Smith

Listen my children and you shall hear

The sound of your own steps

The sound of your hereafter

Memory awaits and turns to greet you

Draping its banner across your wrists

Wake up arms

Delicate feet

For as one to march the streets

Each alone, each part of another

Your steps shall ring

Shall raise the cloud

And they that will hear will hear

Will hear voice of the one

And the one and the one

As it has never been uttered before

For something greater yet to come

Then the hour of the prophets

And their great cities

For the people of Ninevah

Fell to their knees

Heeding the cry of Jonah

United

Covering themselves in sackcloth and ashes

And called to their god

And all their hearts were as one heart.

And all their voices were as one voice.

God heard them and his mind was moved.

Yet something greater will come to pass.

And who will call?

And what will they call?

Will they call to God?

The air?

The fowl?

It will not matter, if the call is true.

They shall call and this is known.

One voice and each another

Shall enter the dead, the living flower,

Enter forms that we know not.

To be felt by sea,

By air,

By earth

And shall be an elemental pledge.

This is our birthright.

This is our charge.

And we have given over to others.

And they have

not

done

well

And the forests mourn.

The leaves fall.

Swaddling babes watch and wonder

As the fathers of our spirit nations

Dance in the street in celebration

As the mountains turn pale from

Their nuclear hand

And they have

not

done

well

Now my children

You must overturn the tables

Deliver the future from material rule

For only one rule should be considered

The eleventh commandment

To love one another

And this is our covenant across your wrist

This offering is yours

To adorn, adore

To bury

To burn

Upon a mound

To hail

To set away

It is merely a cloth,

Merely our colors,

Invested with the blood of the people

All their hopes and dreams.

Our flag

It has its excellence

Yet it is nothing

It shall not be a tyranny above us Nor should god

Nor love

Nor nature

Yet we hold as our pleasure this tender honor

That we acknowledge the individual

And the common ground formed

And if our cloth be raised and lowered

Half mast

What does it tell us?

That an individual has passed

Is saluted

And mourned by his countrymen.

This ritual extends to us all.

For we are all the individual.

No unknown.

No insignificant one

Nor insignificant labor

Nor insignificant act of charity

Each has a story to be told and retold

Which shall be a glowing thread

In the fabric of Man

And the children shall march

And bring the colors forward

Investing within them

The redeeming blood

Of their revolutionary hearts.

Слухайте мої діти, і ви почуєте

Звук власних кроків

Звук твого потойбіччя

Пам’ять чекає і повертається, щоб вітати вас

Натягнувши його прапор на зап’ястя

Прокинься озброєння

Ніжні ніжки

Щоб як один марширувати вулицями

Кожна окремо, кожна частина іншої

Дзвенять твої кроки

Підніме хмару

І хто почує, почує

Почує голос одного

І той і той

Як це ніколи раніше не вимовлялося

Для чогось більшого ще попереду

Тоді година пророків

І їхні великі міста

Для жителів Ніневії

Впали на коліна

Прислухаючись до крику Йони

Юнайтед

Покриваючись мішковиною та попелом

І кликали до свого бога

І всі їхні серця були як одне серце.

І всі їхні голоси були як один голос.

Бог почув їх, і його розум зворушився.

Але станеться щось більше.

А хто подзвонить?

А як будуть називати?

Чи будуть вони звертатися до Бога?

Повітря?

Пташка?

Це не матиме значення, якщо дзвінок буде правдивим.

Вони подзвонять, і це відомо.

Один голос і один одного

Увійде мертвий, жива квітка,

Введіть форми, яких ми не знаємо.

Щоб відчути морем,

Повітрям,

Землею

І буде елементарною заставою.

Це наше право від народження.

Це наша плата.

І ми поступилися іншим.

І вони мають

ні

зроблено

Ну

І сумують ліси.

Листя опадає.

Сповиваючі дітки спостерігають і дивуються

Як батьки наших духовних націй

Танцюйте на вулиці на святку

Як гори бліднуть від

Їх ядерна рука

І вони мають

ні

зроблено

Ну

Тепер мої діти

Ви повинні перевернути столи

Позбавте майбутнє від матеріального правління

Потрібно враховувати лише одне правило

Одинадцята заповідь

Любити один одного

І це наша угода на вашому зап’ясті

Ця пропозиція ваша

Прикрашати, обожнювати

Поховати

Щоб спалити

На кургані

Привітати

Щоб відійти

Це просто тканина,

Лише наші кольори,

Пролитий кров’ю народу

Всі їхні надії і мрії.

Наш прапор

Це має свою перевагу

Але це нічого

Над нами не буде тиранія І Бог не повинен

Ані кохання

Ні природи

Проте ми вважаємо за наше задоволення цю ніжну честь

Що ми визнаємо особистість

І спільне утворилося

І якщо нашу тканину підняти й опустити

Половина щогли

Що це нам говорить?

Що фізична особа пройшла

Салютовано

І оплакуваний своїми земляками.

Цей ритуал поширюється на всіх нас.

Бо всі ми індивідуальні.

Немає невідомих.

Жодного незначного

Ані незначна праця

Ані незначний акт милосердя

У кожного є історія, яку розповідають і переказують

Яка буде сяючою ниткою

У тканині Людини

І діти марширують

І перенесіть кольори вперед

Інвестування в них

Викупна кров

Їхніх революційних сердець.