Simplement beau - Patrick Fiori

Toi que j’ai croisé si souvent

Tu n’as jamais voulu de moi

Ce soir à nouveau je t’attends

Pour m’endormir dans tes bras

Toi que j’ai maudit si longtemps

De n'être pas venu plus tôt

Dans le ventre de ma maman

Pour réduire ma vie à zéro

Au plus profond de mes heures noires

Je t’ai prié comme l’espérance

Pour que s’arrête mon histoire

Et que je tire ma révérence

Ce soir nous avons rendez-vous

Je t’ai laissé la porte ouverte

Quand minuit sonnera ses douze coups

Je m’envolerai vers ta planète

Devant toi on est tous égaux

Devant toi on est tous pareils

Devant toi y’a plus d'égo

Quand sonne l’heure du grand sommeil

On est simplement beau

Simplement beau

Quand descendra le grand miroir

Celui qui réfléchit nos âmes

Je plongerai dans ton regard

Bien plus acéré qu’une lame

Et sur la rivière sans retour

Celle qui lmène peut-être au ciel

Je jetterai tout mon amour

Aux poissons et aux hirondelles

J’irai vers toi sans héritage

Car je ne laisse rien derrière moi

Que le souvenir d’un visage

Que j’ai porté comme une croix

Ce soir nous avons rendez-vous

Je t’ai laissé la porte ouverte

Quand minuit sonnera ses douze coups

Je m’envolerai vers ta planète

Ти, кого я так часто бачив

Ти ніколи не хотів мене

Сьогодні ввечері я знову чекаю на тебе

Щоб заснути на руках

Ти, кого я так довго проклинав

За те, що не прийшов раніше

В утробі моєї мами

Звести моє життя до нуля

Глибоко в мої темні години

Я молився до тебе, як надію

Щоб моя історія закінчилася

І я вклоняюся

Сьогодні ввечері у нас побачення

Я залишив двері для тебе відкритими

Коли опівночі продзвенить її дванадцять дзвонів

Я полечу на твою планету

Перед тобою ми всі рівні

Перед тобою ми всі однакові

Перед вами більше немає его

Коли прийде час міцного сну

Ми просто красиві

просто прекрасно

Коли впаде велике дзеркало

Той, хто відображає наші душі

Я буду дивитися в твій погляд

Набагато гостріший ніж лезо

І на річці неповернення

Той, що може віднести його на небо

Я відкину всю свою любов

До риб і ластівок

Я прийду до вас без спадку

Бо я нічого не залишаю

Чим спогад обличчя

Що я ніс, як хрест

Сьогодні ввечері у нас побачення

Я залишив двері для тебе відкритими

Коли опівночі продзвенить її дванадцять дзвонів

Я полечу на твою планету