Elles - Patrick Fiori

Ces clichés démodaient

Dans les rengaines à deux sous

Partout faut-il ajouter d´autres rimes

A ces millions de poèmes

Entre nous

C´est du déjà vu

Je sais

Mille fois rebattu

On n´en peut plus de ces histoires

Où pourtant chacun d´entre nous s´est perdu

Mais passe les gens, le temps futile

Que nous reste-t-il?

Indélébile

Elles

Premières et dernières

Sœurs, amantes, mères

Fidèles lumières

Elles

Dans les nuits trop sombres

Elles

Quand tout vacille et s´effondre

Elles

Au bout du monde

Les hommes jouent à la peur,

Au pire, au pouvoir, à mourir,

Au hasard, à se haïr ou se mentir, au plaisir

Les hommes jouent

Les hommes se toisent, rêvent

Et boivent et s´autorisent

Petits soldats dérisoires

Ils se défient puis se défilent

Les hommes jouent

Les armes et les tombes,

Et les champs d´horreur

Au milieu des cendres

Et des douleurs

Elles

Pour nourrir et guérir

Caresser, sourire,

Et l´ombre éclaircir

Elles

Et d´autres ciels à venir

Pour enfanter plutôt qu´anéantir

Et tout reconstruire

Tout reconstruire

Et même

L´une d´entre elle est la mienne

Comme inespérée, ma providentielle

Elle fait que ma vie vaut la peine

Elle

Mon elle

(Merci à Laurie pour cettes paroles)

Ці кліше були застарілими

Двокопійковими мелодіями

Скрізь треба додавати інші рими

До цих мільйонів віршів

Між нами

Це дежавю

я знаю

тисячу разів обдурений

Ми більше не можемо терпіти ці історії

Де ще кожен з нас загубився

Але минають люди, марний час

Що нам залишилося?

Незгладжуваний

Вони

Перший і останній

Сестри, коханці, матері

вірні вогні

Вони

Вночі занадто темні

Вони

Коли все хитається і кришиться

Вони

На кінець світу

Чоловіки грають налякані,

У гіршому до влади, померти,

Випадково, ненавидячи один одного або брехаючи один одному, за бажанням

Чоловіки грають

Чоловіки дивляться один на одного, мріють

І п'ють і дозволяють собі

Смішні маленькі солдатики

Вони кидають один одному виклик, а потім демонструють

Чоловіки грають

Зброя і могили,

І поля жаху

Серед попелу

І болі

Вони

Щоб живити і зцілювати

пестити, усміхатися,

І тінь світлішає

Вони

А попереду інше небо

Щоб народити, а не знищити

І все це відбудувати

перебудувати все

І навіть

Один із них мій

Як несподівано, мій провиденційний

Вона робить моє життя гідним

Вона

моя вона

(Дякую Лорі за ці слова)