Peur de moi - Patrick Bruel

Il y a Dans mes refus de dire je t’aime

Plus d’amour que dans les pomes

Et que dans tous ces mots-l…

Si tu vois,

Flotter une larme bohme

Dans les yeux, mon cur s’y promne

C’est qu’alors je pense toi

C’est comme ca,

Le bonheur n’est pas gomtre

J’ai pas de plans te soumettre,

Je sais pas le faire marcher droit

M’en veux pas

Si je ne peux rien te promettre

C’est que je voudrais tout peut-etre

Et ca ne me suffirait pas

Pas pas

Je parle ttons et j’effleure

Tous ces mots qui reprennent couleur

Quand je les pose sur toi

Et je vois

Les reves qui hsitent encore

Prendre la forme de ton corps

Et je souris malgr moi

Jusque-l

J’croyais peu prs me connatre

J’ai tout jet par ta fenetre

Pour mieux m’apprendre dans tes bras

M’en veux pas

Si je ne sais rien te promettre

part dans ces phrases muettes

Que je vagabonde sur toi

Laisse-moi le temps de t’aimer sans penser au-del

Tu me souris et tu te tais, mais tu ne comprends pas…

Laisse-moi, le temps de trouver l’empreinte pour mes pas

force de t’avoir cherche, j’ai un peu peur de moi

Peur de moi…

Est-ce que ce n’est pas autre chose

Tu m’apprivoises et je dpose

Mes ombres fanes derrire moi

Peur de quoi

Peur de l’avenir qui se glisse

Entre ma peau et mes caprices

Quand je me perds au bord de toi

Peur de quoi

Tout simplement de reconnatre

Que tout est l, dans ces peut-etre

Qui me chavirent autour de toi

Peur de moi…

Il n’y a rien d’autre comprendre

Toi tu voulais des mots plus tendres,

Et moi… Je te parle de moi

Il y a Dans mes refus de dire je t’aime

Plus d’amour que dans les pomes

Et que dans tous ces mots-l…

Et que dans tous ces mots-l…

Є в моїх відмовах сказати, що я люблю тебе

Кохання більше, ніж у віршах

І в усіх цих словах...

якщо ти бачиш,

Плив богемну сльозу

В очах моє серце ходить там

Ось тоді я думаю про тебе

Це так,

Щастя - це не гумка

Я не планую підкорятися вам,

Я не знаю, як змусити його йти прямо

не звинувачуй мене

Якщо я не можу тобі нічого пообіцяти

Це те, що я хотів би все, можливо

І цього мені було б замало

ні ні

Я говорю тихо і торкаюся

Усі ці слова, які набувають кольору

Коли я покладу їх на тебе

І я бачу

Мрії, які досі вагаються

Прийміть форму свого тіла

І я посміхаюся, незважаючи на себе

До того як

Я думав, що добре знаю себе

Я викинув це все у твоє вікно

Щоб навчити мене краще в твоїх руках

не звинувачуй мене

Якщо я не можу тобі нічого пообіцяти

поділіться цими мовчазними реченнями

Що я блукаю по тобі

Дай мені час полюбити тебе, не думаючи про це

Ти посміхаєшся мені і мовчиш, але не розумієш...

Дайте мені час знайти слід моїх кроків

шукаючи тебе, я трохи боюся себе

Боявся мене…

Хіба це не щось інше

Ти приручаєш мене, і я падаю

Мої тіні зникають за мною

Боїться чого

Страх невдалого майбутнього

Між моєю шкірою і моїми примхами

Коли я заблукаю на краю тебе

Боїться чого

Просто впізнати

Що все є, в цих можливо

Хто перевертає мене навколо тебе

Боявся мене…

Більше нема чого розуміти

Ти хотів м'якших слів,

А я... я говорю тобі про себе

Є в моїх відмовах сказати, що я люблю тебе

Кохання більше, ніж у віршах

І в усіх цих словах...

І в усіх цих словах...