Наплевать - Паша Чемп

Выдохни и вдохни

Так глубоко, чтоб свободнее быть от нелепой возни.

Наш придуманный мир, словно пыль,

разлетелся к чертям

На миллиарды частиц.

Видишь как падают капли на землю?

Ты была всего лишь дождём.

А я светляк, что тянется к свету,

Который знал, что дождь когда-то пройдёт.

Не строй Вавилон.

Нам мерещится сон.

Не бойся я свой, что вхожий в твой дом;

Такой же простой и пропитан добром.

Вот так и живём мы, так и живём.

Время заберёт твою красоту,

Но не мою любовь к тебе я в вечность её пронесу,

И пусть люди поют, на каждом углу:

«Глупая, я тебя люблю!»

Мне

Наплевать если ты далеко,

Просто буду дышать глубоко,

Лишь бы было тебе так легко,

Как мне сейчас сложно.

Я думал, как последний «Бабл минт»

Мир поделим на двоих,

Думал мол, линия я, на ладонях твоих,

Ай как болит,

И сердце это или аппендицит,

И то ли молить тебя, то ли налить виски в капельницу,

И то ли я летать научился, то ли пора лечится,

No more, теперь мы будто незнакомы,

Я в соло, на полу, напополам, поломан

Я Макалей Калкин, у меня не все дома,

Я с ума не схожу, я сходил уже кома,

Пишу и стираю, стираю и сушу, прикинь?

Мне говорили чуваки в мире полно таких,

А я не выкину тебя из головы,

Все жду тебя, в тепле нашем.

Мне

Наплевать если ты далеко,

Просто буду дышать глубоко,

Лишь бы было тебе так легко,

Как мне сейчас сложно.

Видихни та вдихни

Так глибоко, щоб вільніше бути від безглуздої метушні.

Наш придуманий світ, наче пил,

розлетівся до біса

на мільярди частинок.

Бачиш, як падають краплі на землю?

Ти була лише дощем.

А я світляк, що тягнеться до світла,

Який знав, що дощ колись пройде.

Не будуй Вавилон.

Нам мерехтить сон.

Не бійся я свій, що входить до твоєї хати;

Такий самий простий і просочений добром.

Отак і живемо ми, так і живемо.

Час забере твою красу,

Але не мою любов до тебе я у вічність її пронесу,

І нехай люди співають, на кожному розі:

"Дурна, я тебе люблю!"

Мені

Наплювати якщо ти далеко,

Просто дихатиму глибоко,

Аби було тобі так легко,

Як мені зараз складно.

Я думав, як останній "Бабл мінт"

Світ поділимо на двох,

Думав, мовляв, лінія я, на долонях твоїх,

Ай як болить,

І серце це чи апендицит,

І то благати тебе, чи налити віскі в крапельницю,

І чи я літати навчився, чи пора лікується,

No more, тепер ми ніби не знайомі,

Я в соло, на підлозі, навпіл, поламаний

Я Макалей Калкін, у мене не всі вдома,

Я з розуму не божеволію, я сходив уже кома,

Пишу і стираю, стираю і сушу, прикинь?

Мені говорили чуваки у світі повно таких,

А я не викину тебе з голови,

Все чекаю на тебе, у теплі нашому.

Мені

Наплювати якщо ти далеко,

Просто дихатиму глибоко,

Аби було тобі так легко,

Як мені зараз складно.