Школа - Папин Олимпос

Не качайся на стуле, слышишь

Не смей при мне говорить вслух

Тебя все равно не услышат

Лучше сотри это слово из трех букв

Не качайся на стуле, слышишь

Ты в этой жизни полный ноль

Открывай тетрадь и записывай:

"Моя социальная роль"

Я здесь уже 40 лет, мое эго царапает обшивку орбитальных станций

Представляешь, какой нужно сильной быть, чтобы не шататься?

Я не человек, я — симбиоз, мои нервы крепче стали

А вы просто никчемные дети, меня к вам послали,

Ты будешь делать то, что я скажу, будешь говорить, когда я скажу

И при любой попытке создать шум я накажу

— Снова тянешь руку вверх, ну что тебе нужно?

Выйти поплакать?

— Нет!

Я просто так давно хотел сказать вам: «Идите нахуй!»

Ваши формулы — ложь, ни один пример

Не помог мне решить ни одну из проблем

Я просто убиваю время (время, время, время)

Не пересчитать, сколько приходится

Терпеть вас по минутам каждый день

И из-под двери ваша тень, как страшный сон

Не передать без мата, сколько нервных клеток

Стоит отсидеть тут с вами час и наконец услышать звон (дзинь-дзинь)

Я на всех парах лечу на выход

Отдохнуть немного, выдохнуть, вздохнуть, избавиться от ран

Но жизнь на этом острове сурова, наш звонок переобулся,

Меня ждет очередной тиран

Ваши формулы — ложь, ни один пример

Не помог мне решить ни одну из проблем

Я просто убиваю время (время, время, время)

Не гойдайся на стільці, чуєш

Не смій при мені говорити вголос

Тебе все одно не почують

Краще зітрі це слово з трьох букв

Не гойдайся на стільці, чуєш

Ти в цьому житті повний нуль

Відкривай зошит та записуй:

"Моя соціальна роль"

Я тут вже 40 років, моє его дряпає обшивку орбітальних станцій

Уявляєш, якою треба бути сильною, щоб не хитатися?

Я не людина, я — симбіоз, мої нерви міцнішають

А ви просто нікчемні діти, мене до вас послали,

Ти робитимеш те, що я скажу, говоритимеш, коли я скажу

І за будь-якої спроби створити шум я покараю

— Знову тягнеш руку нагору, ну що тобі треба?

Вийти поплакати?

- Ні!

Я просто так давно хотів сказати вам: "Ідіть нахуй!"

Ваші формули – брехня, жоден приклад

Не допоміг мені вирішити жодну проблему

Я просто вбиваю час (час, час, час)

Не перерахувати, скільки доводиться

Терпіти вас по хвилинах щодня

І з-під дверей ваша тінь, як страшний сон

Не передати без мату, скільки нервових клітин

Варто відсидіти тут з вами годину і нарешті почути дзвін (дзинь-дзинь)

Я на всіх парах лечу на вихід

Відпочити трохи, видихнути, зітхнути, позбутися ран

Але життя на цьому острові суворе, наш дзвінок перевзувся,

На мене чекає черговий тиран

Ваші формули – брехня, жоден приклад

Не допоміг мені вирішити жодну проблему

Я просто вбиваю час (час, час, час)