If Only I Knew - Papermoon

I know him well

I’ve seen him hundred times before

Walk through that door

Of course, I know

He gets a coffee to go But he won’t see me at all

I know him well, but I Wish I knew more about him

When he walks there alone

He’s lost in thoughts

I can’t see through his wall

But he won’t notice

He won’t see me at all

If only I knew how to get through to him

I watch him sadly, trying so madly to open his eyes for me But time after time when I watch him go by,

His head in the clouds, I can’t help it, I smile

The More that I want him, the deeper I fall

He doesn’t see me at all

The days go by He disappeared and I Will take my time

And try to forget him

But then again

Thought I was over him

He stands there ordering breakfast and tea

What should I say?

If only I knew how to get through to him

I watch him sadly hoping that maybe he sees me the way I do But time after time he’s walking on by

I can’t help it dying a little inside

The more that I want him the deeper I fall

He doesn’t see me at all

I put my fears for once aside

I go to him just saying «Hi!»

Pretending to be strong but feeling small

And then he smiles and says to me

«I thought you’d never notice me at all …»

«If only I knew how to get through to you

I watched you sadly, hoping that maybe you’d see me the way I do But time after time when I saw you in here

I felt so attracted I wanted you near

The more that I’d want you the deeper I’d fall

I thought you don’t see me at all

If only I knew, If only I knew

The more that I’d want you the deeper I’d fall

I thought you don’t see me at all"

Я добре його знаю

Я бачив його сто разів раніше

Пройдіть через ці двері

Звичайно, я знаю

Він забирає каву але він не побачить мене взагалі

Я добре його знаю, але хотів би знати про нього більше

Коли він ходить туди сам

Він втрачений у думках

Я не бачу крізь його стіну

Але він не помітить

Він не побачить мене взагалі

Якби я тільки знав, як до з ним зв’язатися

Я сумно дивлюся на нього, так шалено намагаючись відкрити для мене очі Але час від часу, коли я спостерігаю, як він проходить повз,

Його голова в хмарах, я не можу втриматися, я посміхаюся

Чим більше я хочу його, тим глибше я падаю

Він не бачить мене взагалі

Минають дні Він зник, і я не поспішаю

І спробуйте забути його

Але потім знову

Думав, що я над ним

Він стоять і замовляє сніданок і чай

Що я повинен сказати?

Якби я тільки знав, як до з ним зв’язатися

Я споглядаю за ним із сумом, сподіваючись, що, можливо, він бачить мене так, як я Але час від часу він проходить повз

Я не можу втриматися від того, щоб воно трохи померло всередині

Чим більше я хочу його, тим глибше я падаю

Він не бачить мене взагалі

Я нараз відкинув свої страхи

Я підходжу до нього, просто кажу «Привіт!»

Прикидаючись сильним, але відчуваючи себе маленьким

А потім посміхається і каже мені

«Я думав, що ти мене взагалі не помітиш…»

«Якби я тільки знав, як до з вами зв’язатися

Я сумно спостерігав за тобою, сподіваючись, що, можливо, ти побачиш мене таким, як я Але час від часу, коли я бачила тебе тут

Я почувався таким притягнутим, що бажав, щоб ти був поруч

Чим більше я хотів би тебе, тим глибше я впав

Я думав, що ти мене взагалі не бачиш

Якби тільки я знав, Якби тільки я знав

Чим більше я хотів би тебе, тим глибше я впав

Я думав, ти мене взагалі не бачиш"