Nie Ma Mnie Dla Nikogo - Paktofonika

Nie ma mnie dla nikogo…

Nie ma mnie dla nikogo…

Znasz to, nie?

O-o-ogólnie dostępne na bieżąco, istne życie na gorąco

Załatwiam sprawę pieklącą

Jak zwykle nowe się wtrącą, mą głowę zmącą

Często z równowagi wytrącą

Z czasem, wpływa to na mnie męcząco

Niepokojąco, z natłokiem spraw stresująco

Wiesz, w ciągłym pędzie, biegu, szarych ludzi szeregu

Czasem w błędzie.

Szczegół!

Pośród twardych reguł

I na śniegu ślady, ludzkiej defilady

Ściemniane obiady, zajob do przesady

Praca, laska, dom, wykłady, kumple i skład ponad składy

Super podkłady, wywiady, kolejne estrady

Całe miriady tych kwestii

Nie dałbym rady bez autosugestii

Załatwić tych z tych leżących w mej gestii

Wtłoczony w szablon monotonii jak w Diablo

Wyrwany z agonii, w matni problemowej toni

W nieustannej pogoni za spokojem

Czasem spędzanym we dwoje

Gdy nastroje tworzą sentymentalne przeboje

Kiedy wiem na czym stoję

Swoje, smutki na partnerki ramieniu koję

Całe roje spraw zostawiam poza pokojem

Poję energię na kolejne boje

Gnoję wewnętrzną paranoję

I w kierat wkraczam, wpierw się dwoję

Cele wyznaczam, potem troję

Z drogi nie zbaczam poza terytorium działań nie wykraczam

(Nie wykraczam) — przytaczam sens mej nieobecności

Z konieczności odcięcia od rzeczywistości

Bo smak wolności szkicuje

Szkielet życia abstrahującego od skłonności

Do zawiłości — do duchowej starości

Ogłaszam wszem i wobec, nie ma mnie dla ludzkości

Chcę mieć spokój w stresowych sytuacji natłoku

Jestem jak statek zadokowany w doku

Od półtora roku, nikogo na widoku

Tylko dźwięki hip hopu na dziewiątym piętrze w bloku

Tak między nami, sam na sam z płytami

Nikt mi nie da tego co to właśnie da mi

Badam grunt pod stopami, gdzie mi kurwa z butami?

To jak Koontza szepty słyszane za uszami

Wciąż sami jak palec co dobrze nie wróży (wróży)

Obcy jak ósmy pasażer podróży

Milionami, na przestrzeni Ziemi rozsiani

Obcują tu obcy wyobcowani

Ludzie, co to ma być?

Pytam co to ma znaczyć?

Tego wrogom nie można wybaczyć

Niestety, wszystko ma swe priorytety

Vis-à-vis z drzwiami od pokoju do planety

Panie i panowie, są tacy co stają na głowie

Tak jakby wszyscy byli w zmowie

Do czasu aż sobie jeden z drugim uzmysłowi

Jacy oni wszyscy są małostkowi

Aż rzygać się chce… ten kto to wie kurwa

Życie upstrzone jak gołębim gównem bulwar

Zrobi tak jak ja, pójdzie własną drogą

Prócz cienia nie ma ze mną nikogo

W powietrzu czuć Heinekenem, gdy żegnam się z problemem

Pokój dla tych co w pokoju są sam na sam z tym sound systemem

Wiem, że czasem trudno być dziś Supermanem

Gdy wtłaczany pod ciśnieniem stres jest działań terenem

Znam jak ty te noce nieprzespane, by nad ranem

Zawikłane kwestie podejść z nowym planem jak z taranem

Dokładnie znam to mam te same myśli skołatane

Znam to, jest mi znane uczucie z tym związane

Co jest grane?

Marzenia niewypowiadane

Zapominane, bo nie doczekałem się na zmianę

Przekonanie, że po którymś ciosie się nie wstanie

Co jest grane?

Czasem głupie pytanie, nie?

Bakanie, popadanie w manię

Życie diametralnie inne niż to na ekranie

Walka o przetrwanie i kombinowanie

Wprowadza mnie w stan gdzie jest zdecydowanie

Za dużo sytuacji, które szybko nużą nużą

Za dużo ruchów, które niczemu nie służą

Dużo, za dużo akcji, które wszystko burzą

Tu, które źle wróżą tak jak cisza przed burzą

I łżą jak psy, pierdoląc trzy po trzy

Ej, ej, ej ty, trzeba było myśleć gdy

Po fakcie łzy zalały ci oczy

I tak przez siedem dni, dzień w dzień ten sen się śni

Tak więc witam cię dniu z poziomu fotela

Z wnętrzy M3 — witam cię, dniu niewdzięczny

Tu, po tej drugiej złej stronie tęczy

Witam (witam) bez kwiatów naręczy

Bez zastrzeżeń dzień, który przede mną piętrzy

Jeszcze większy cień nad światem wewnętrznym

Witam, choć z dnia na dzień bardziej niezręczny

Jest tenże gest nikt mnie nie wyręczy

Wiesz jak męczy myślenie o stanie rzeczy

Wiesz jak jest, gdy czyjś czyn czyimś słowom przeczy

Wiesz jak to leczyć, lecz to kaleczy

Race THC jak dwa ostrza mieczy

Na razie walczę i na jaranie warczę

Chcesz, też uwierz, ja dostarczę ci tarczę

Może nie wystarczę ale będę tuż obok

Prócz ciebie nie ma mnie dla nikogo

Nie ma mnie dla nikogo…

Nie ma mnie dla nikogo…

Я відсутній для всіх…

Я відсутній для всіх…

Ви це знаєте, чи не так?

O-o-загалом доступний на регулярній основі, у реальному житті гарячий

Я займаюся палаючою справою

Як завжди, нові врізатимуться, голова заплутається

Часто це вас засмучує

З часом це стає для мене виснажливим

Тривожно, напружено і напружено

Розумієте, у постійній поспіху, бігу, сірі люди шикуються

Іноді неправильно.

Деталь!

Серед жорстких правил

І сліди людського параду на снігу

Підфарбовані обіди, переборщіть

Робота, курча, дім, лекції, друзі і склад над складами

Чудові мінусовки, інтерв’ю, нові сцени

Безліч цих питань

Без самонавіювання я не міг

Розбирайся з тими, хто під моїм контролем

Стиснутий в монотонний візерунок, як у Diablo

Врятований від агонії, у неспокійній глибині

У постійній гонитві за миром

Час, проведений разом

Коли настрій створює сентиментальні хіти

Коли я знаю, де я стою

Я заспокоюю свої печалі на плечі свого партнера

Я залишаю свої зграї поза кімнатою

Я споживаю енергію для наступних буїв

Я загасив свою внутрішню паранойю

І я заходжу на бігову доріжку, спочатку подвоюся

Я ставив цілі, потім три

Я не збиваю з дороги за межі території своєї діяльності

(Я не йду) - цитую сенс моєї відсутності

Через необхідність бути відірваним від реальності

Бо смак свободи – це ескіз

Скелет життя, що нехтує схильностями

До складності - до духовної старості

Я оголошую всім і кожному, я тут не для людства

Я хочу мати душевний спокій у натовпі стресових ситуацій

Я як корабель, що пришвартований у доку

Півтора року нікого не видно

Тільки звуки хіп-хопу на дев’ятому поверсі багатоквартирного будинку

Між нами, наодинці з записами

Ніхто не дасть мені те, що дасть мені

Я вивчаю землю під ногами, куди в мене черевики?

Це як шепіт Кунца за вухами

Все ще один, як палець, що не віщує нічого доброго (віщує добре)

Незнайомці люблять восьмого пасажира подорожі

Мільйонами, розповсюдженими по Землі

Його населяють відчужені інопланетяни

Люди, що це має бути?

Я питаю, що це має означати?

Цього ворога не можна пробачити

На жаль, все має свої пріоритети

Vis-à-vis з дверима з кімнати на планету

Пані та панове, є ті, хто перевертається з ніг на голову

Наче вони всі змовилися

Поки один не усвідомить одне з одним

Які вони всі дрібні

Ти хочеш блювати ... хто б це не знає

Життя на бульварі рябало, як голубине лайно

Він буде робити, як я, він піде своєю дорогою

Крім тіні, зі мною нікого немає

Heineken витає в повітрі, коли я прощаюся з проблемою

Місце для тих, хто перебуває в кімнаті наодинці з цією звуковою системою

Я знаю, що сьогодні важко бути Суперменом

При вимушеному тиску полем дії є стрес

Я знаю, як ти безсонний ці ночі до ранку

Складні питання, до яких потрібно підійти з новим планом, як з тараном

Я точно знаю, у мене такі ж плутані думки

Я знаю це, я знаю відчуття, пов’язані з цим

Як справи?

Невисловлені мрії

Забув, бо не бачив змін

Віра в те, що після удару ти не встанеш

Як справи?

Іноді дурне запитання, чи не так?

Баканіє, впавши в манію

Життя діаметрально відрізняється від того, що воно є на екрані

Боріться за виживання та об'єднуйтесь

Він ставить мене в такий стан, де він точно є

Занадто багато ситуацій, які швидко втомлюються

Забагато ходів, які не мають жодної мети

Багато, занадто багато дій, які руйнують все

Тут це віщує погане, як і затишшя перед бурею

І вони брешуть, як собаки, які трахаються по три

Гей, гей, гей, ти мав подумати, коли

Після факту сльози набігли на очі

І так сім днів день за днем ​​сниться цей сон

Отож, привіт дня з вашого крісла

З салону М3 - привіт, невдячний день

Тут, на іншому виворітному боці веселки

Привіт (привіт) без квітів

День попереду беззастережний

Ще більша тінь над внутрішнім світом

Привіт, але з кожним днем ​​все незручніше

Є такий жест, ніхто не може це зробити за мене

Ви знаєте, як втомлено думати про стан речей

Ви знаєте, як це, коли чийсь вчинок суперечить чужим словам

Ви знаєте, як це вилікувати, але це болить

Гоняйте THC, як два леза мечів

Поки що я борюсь і гаркаю на виродка

Хочеш, вір і ти, я дам тобі щит

Можливо, мене недостатньо, але я буду тут

Крім тебе, у мене нікого немає

Я відсутній для всіх…

Я відсутній для всіх…