Thirty-One - Pajaro Sunrise

The moon’s already high when she comes back home from work

She says she’s tired of trying, she often thinks of giving up

The dishes on the sink look like a scene from a cheap noir

She used to speak her mind with me, now she’s got herself a cat

Thirty-one's too early for anyone to feel like that

She looks back at the good times like they will never return

Staring out the window like she once stared into the road

Wishing it could get her out to where the brighter summers go

It’s a shame but she takes it in with the same damp air this city breathes

To buy some time, smoke some weed, go to bed and pray for sleep

The mirror says goodbye as she leaves late for her train

The wrinkles ‘round her eyes tell of nightmares and dead ends

Monday morning crowds resenting Friday evening drinks

No one looks her in the eye, they’re all walking in their sleep

Thirty-one and somehow it feels like everything is done

She looks back at the good times like they will never return

Staring at the TV like she once stared into the road

Wishing it could get her out to where the brighter summers go

It’s a shame but she takes it in with the same damp air this city breathes

To buy some time, smoke some weed, go to bed and pray for sleep

It’s a shame but she takes it in with the same damp air this city breathes

To buy some time, smoke some weed, go to bed and pray for sleep

Місяць вже високий, коли вона повертається з роботи

Вона каже, що втомилася намагатися, вона часто думає здати

Посуд на раковині виглядає як сцена з дешевого нуару

Раніше вона говорила зі мною про свої думки, тепер у неї є кіт

Тридцять один ще занадто рано, щоб хтось так відчував себе

Вона дивиться на хороші часи так, ніби вони ніколи не повернуться

Дивлячись у вікно, як колись у дорогу

Хочеться, щоб це доставило її туди, куди приходить яскраве літо

Прикро, але вона сприймає це тим самим вологим повітрям, яким дихає це місто

Щоб виграти час, покуріть травку, лягте спати й помоліться, щоб ви заснули

Дзеркало прощається, коли вона пізно йде на потяг

Зморшки навколо її очей розповідають про кошмари та тупики

Вранці в понеділок натовпи обурюються напоями ввечері в п’ятницю

Ніхто не дивиться їй у вічі, всі вони ходять уві сні

Тридцять один і чомусь здається, що все зроблено

Вона дивиться на хороші часи так, ніби вони ніколи не повернуться

Дивлячись у телевізор, як колись дивилася на дорогу

Хочеться, щоб це доставило її туди, куди приходить яскраве літо

Прикро, але вона сприймає це тим самим вологим повітрям, яким дихає це місто

Щоб виграти час, покуріть травку, лягте спати й помоліться, щоб ви заснули

Прикро, але вона сприймає це тим самим вологим повітрям, яким дихає це місто

Щоб виграти час, покуріть травку, лягте спати й помоліться, щоб ви заснули