Milagres - Padre Fábio de Melo

Quem vive procurando nos milagres

Razões para acreditar

E põe sua esperança nas palavras

Já esuqeceu que a fé é um caminho

Que os olhos não podem ver

E Deus está presente, mesmo quando

O milagre não acontecer

Eu me recordo de Jesus

Do jeito como olhava os pecadores

E me supreendo ao vê-lo assim

Tão frágil lhes pedindo alguns favores

Deixa eu ficar na tua casa…

Me dá desta água…

Sobe comigo…

Vê se não dormes agora

Preciso de amigos aqui

Sigo os passos deste homen

Tão humano, tão divino, raro coração

Que na cruz pediu ajuda

Dor de solidão

E chorou ao ver seu amigo partir

E sorriu quando da morte o fez regressar

Quem faz da santidade uma vaidade

Possivelmente já esuqeceu

Que muitas prostitutas nos precedem

Na entrada do Reino dos Céus

Eu me recordo de Jesus

Do jeito que olhava os pecadores

E me surpreendo ao vê-lo assim

Tão frágil lhes pedindo alguns favores

Хто живе, шукаючи дива

причини вірити

І покладіть свою надію на слова

Ви забули, що віра — це шлях

що очі не бачать

І Бог присутній, навіть коли

Дива не відбувається

Я пам’ятаю Ісуса

Те, як він дивився на грішників

І я здивований, коли бачу його таким

Настільки тендітні, що просять у них якісь послуги

Дозвольте мені залишитися у вашому домі...

дай мені цю воду...

підійди зі мною...

Подивіться, чи не спиш зараз

Мені тут потрібні друзі

Я йду слідами цієї людини

Таке людське, таке божественне, рідкісне серце

Хто на хресті просив допомоги

Біль самотності

І заплакав, побачивши, що його друг відходить

І посміхався, коли смерть змусила його повернутися

Хто робить святість суєтою

Можливо вже забув

Що багато повій випереджають нас

Біля входу в Царство Небесне

Я пам’ятаю Ісуса

Те, як він дивився на грішників

Я здивований, коли бачу його таким

Настільки тендітні, що просять у них якісь послуги