Romper Con Vos - Pablo López

Roto con el universo,

roto con todo.

Rompí casi odos mis versos,

rompí mi guitarra y rompí mis antojos.

He roto con la tiranía

de aquellos abrazos

He roto con la jerarquía.

He roto con mi antología de besos robados.

Y tú, cuánto esperas de mi.

Cuántas últimas veces por vivir,

Antes de romper con todo.

Una vez que hacemos como si nada,

que hacemos como si nunca más.

La vergüenza escapa por los pies.

Nunca más lo sabe Dios,

tengo que romper con vos

esta noche, no no.

He roto mis dedos cansados,

he roto escenarios.

He roto en hoteles callados,

he roto con noches de telediario.

La voz la rompí en Barcelona,

murió en Buenos Aires,

Madrid me rompió las neuronas,

y con la vergüenza ya he roto en alguna parte.

Y tú, cuánto esperas de mi,

cuántas últimas veces por vivir.

Antes de romper con todo

una vez y hacemos como si nada,

y hacemos como si nunca más.

La vergüenza escapa por los pies,

nunca más lo sabe Dios,

tengo que romper con vos

esta noche.

Antes de romper con todo

una vez y hacemos como si nada,

y hacemos como si nunca más

La vergüenza escapa por los pies.

Nunca más lo sabe Dios,

tengo que romper con vos

esta noche.

¡Esta noche!

Розірваний зі всесвітом,

зламаний з усім

Я зламав майже всі свої вірші,

Я зламав свою гітару і зламав свою тягу.

Я порвав з тиранією

тих обіймів

Я порвав з ієрархією.

Я розлучився зі своєю антологією вкрадених поцілунків.

А ти, скільки ти від мене чекаєш?

Скільки останніх разів жити,

Перш ніж розлучитися з усім.

Раз ми робимо ніби нічого,

що ми робимо так, ніби ніколи більше.

Сором тікає крізь ноги.

Бог ніколи не знає,

Я мушу з тобою розлучитися

сьогодні ввечері, ні, ні.

Я зламав свої втомлені пальці,

У мене є зламані сценарії.

Я проник у тихі готелі

Я порвав з новинами.

Я зламав голос у Барселоні,

помер у Буенос-Айресі,

Мадрид зламав мої нейрони,

а від сорому вже десь зламався.

А ти, скільки ти від мене чекаєш?

скільки останніх разів жити.

Перед тим, як розлучитися з усім

раз і ми робимо ніби нічого,

і ми робимо так, ніби ніколи більше.

Сором тікає крізь ноги,

Бог ніколи більше не знає

Я мушу з тобою розлучитися

сьогодні ввечері.

Перед тим, як розлучитися з усім

раз і ми робимо ніби нічого,

і ми робимо так, ніби ніколи більше

Сором тікає крізь ноги.

Бог ніколи не знає,

Я мушу з тобою розлучитися

сьогодні ввечері.

Сьогодні ввечері!