Вечность - П.о С.Т.

Мой путь лежит сквозь бесконечность

И мой маршрут вечность

Звёзды и судьбы переплетает

И млечный путь тает

Может приму страшные муки

За невесомость цепляются руки

Мысли и чувства стали острее

Так жить при жизни мы не умеем

И всё живое вдруг стало похоже

В том что когда-то умрет оно тоже

Сжалась душа тихо рыдает

Мій шлях лежить крізь нескінченність

І мій маршрут вічність

Зірки та долі переплітає

І чумацький шлях тане

Може прийму страшні муки

За невагомість чіпляються руки

Думки і почуття стали гострішими

Так жити за життя ми не вміємо

І все живе раптом стало схожим

Тому що колись помре воно теж

Стиснулась душа тихо ридає