Берега - ОзОНОВЫЙ СЛОЙ

Глаза закрыли, забили до смерти.

Присвоили номер, монету бросили.

Ну, а если бы нет, вы об этом не спросите.

В перспективе готовьтесь к холодной осени.

Доброта теперь называется глупостью.

И становится грустно от этой тупости.

Ну, а если бы нет, вы об этом не спросите.

В перспективе готовьтесь к холодной осени.

Припев:

Да послать бы все!

Хлебом пополам

С птицей поделится,

И не возвратится

К этим берегам…

Да послать бы все!

Хлебом пополам

С птицей поделится,

И не возвратится

К этим берегам…

Да послать бы все…

Не забыли, нет, просто было некогда.

Очень дорого стоит минута гордости.

Ну, а если бы нет, вы об этом не спросите.

В перспективе готовьтесь к холодной осени.

И мотает нас словно в невесомости.

А нажать на «стоп» не хватает смелости.

Ну, а если бы нет, вы об этом не спросите,

Заблестят глаза у дырявой совести.

Припев.

х2

Очі заплющили, забили до смерті.

Надали номер, монету покинули.

Ну, а якщо ні, ви про це не спитайте.

У перспективі готуйтеся до холодної осені.

Доброта тепер називається дурістю.

І стає сумно від цієї тупості.

Ну, а якщо ні, ви про це не спитайте.

У перспективі готуйтеся до холодної осені.

Приспів:

Так послати би всі!

Хлібом навпіл

З птицею поділиться,

І не повернеться

До цих берегів…

Так послати би всі!

Хлібом навпіл

З птицею поділиться,

І не повернеться

До цих берегів…

Так послати би всі...

Не забули, ні, просто було ніколи.

Дуже дорого стоїть хвилина гордості.

Ну, а якщо ні, ви про це не спитайте.

У перспективі готуйтеся до холодної осені.

І мотає нас немов у невагомості.

А натиснути на «стоп» бракує сміливості.

Ну, а якщо ні, ви про це не запитайте,

Заблищать очі у дірявого сумління.

Приспів.

х2